Правова сутність ділової репутації стосовно суб"єкта господарювання, її забезпечення в умовах конкурентного господарювання. Пропозиції щодо змісту поняття. Визначення ділової репутації у юридичному значенні, можливості її виміру як нематеріального блага.
Аннотация к работе
Міжрегіональна Академія управління персоналом, м.У розробленому відповідно до вимог зазначеного Закону України “Про банки і банківську діяльність” Положенні “Про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів" (затверджено Постановою Правління Національного банку України 08.09.2011 № 306) [3] визначено порядок та умови реєстрації банків, погодження їх статутів і змін до них, погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, погодження призначення та визначення ділової репутації керівників банку. При цьому наголошується, що “визначення Національним банком ділової репутації особи здійснюється в передбачених Законом та цим Положенням випадках та не є визначенням ділової репутації особи відповідно до цивільного законодавства України" [3]. Визначення ділової репутації особи у цивільно-правовому аспекті надає ст.299 “Право на недоторканність ділової репутації" Цивільного кодексу (ЦК) України [6]. Так, у Господарському кодексі України [7] у гл.3 “Обмеження монополізму та захист субєктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції" у ст.33 “Неправомірне використання ділової репутації субєкта господарювання” вказано, що “Неправомірним використанням ділової репутації субєкта господарювання визнаються: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу іншого виробника; порівняльна реклама" (ч.1). З аналізу ст.4 “Неправомірне використання позначень" гл.2 “Неправомірне використання ділової репутації субєкта господарювання” Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 р. також випливає, що під неправомірним використанням ДР розуміється неправомірне “використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) субєкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього субєкта господарювання”.