Когнітивні компоненти фрейму "жіночність". Поняття "жiночнiсть" у лінгвістиці. Фреймовий підхід в дослідженні семантики. Виділення облігаторних і необлігаторних компонентів. Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають периферію фрейму "жіночність".
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ 1. Виділення когнітивних компонентів фрейма «жіночність» 1.1 Поняття “ жiночнiсть” у лінгвістиці 1.2 Фреймовий підхід в дослідженнях семантики 1.3 Виділення облігаторних і не облігаторних компонентів Розділ 2. Ядро і периферія фрейма “ жiночiнсть” 2.1 Природа фрейму, його категоризація і типи фреймів 2.2 Ядерні номінації і компоненти фрейма “ жiночнiсть” 2.3 Периферійні номінації і компоненти фрейма “ жiночiсть” 2.4 Емоционально-оценочниє і концептуальні номінації Розділ 3. Семантичні особливості репрезентації фрейма 3.1 Метод фреймової семантики 3.2 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають далеку периферію фрейму “жіночність” 3.3 Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають ближню периферію фрейму “жіночність” Висновки Список використаних джерел Вступ В сучасних дослідженнях по лінгвістиці, як, втім, і в інших галузях знань, спостерігається поступове просування до поєднання в одному фокусі власне наукових, філософських і релігійних уявлень про світ і людину. Показовою віхою зміни парадигми гуманітарного знання є стрімкий розвиток когнітології і її самостійного відгалуження - когнітивної лінгвістики. Вона оперує особливими за своєю природою одиницями, які є провідниками найрізноманітнішої інформації і повністю або частково матеріалізуються в мові. Для найменування цих одиниць закріпився термін концепт. Сучасний напрямок лінгвістичних досліджень розглядає мовну діяльність як один з модусів когниції, що становить вершину айсберга, у основі якого лежать когнітивні здібності, що не є чисто мовними [1, c.306]. Один із центральних постулатів когнитивізму - постулат про примата когнітивного [2.с.21] - визначає розгляд концепту в напрямку від ментальних феноменів до способів їхньої вербалізації, від одиниць концептуальної системи автора - до їхнього мовного втілення. Ось чому актуальними є завдання створення типології концептів авторської свідомості, виявлення форм їхнього ментального уявлення, розгляду їхнього співвідношення з типами ментальних репрезентацій, з одного боку, і з більшими одиницями - когнітивними структурами - з іншого. У статті Л.В.Міллер цей феномен визначається як «складне ментальне утворення, що належить не тільки індивідуальній свідомості, але й ... психоментальній сфері певного етнокультурного співтовариства», як «універсальний художній досвід, зафіксований у культурній памяті й здатний виступати як фермент і будівельний матеріал при формуванні нових художніх змістів» [3, c.41-42]. У роботі О.Е.Беспалової під художнім концептом пропонується розуміти «одиницю свідомості поета або письменника, що отримує свою репрезентацію в художньому творі або сукупності творів і виражає індивідуально-авторське осмислення сутності предметів або явищ» [4, c.6]. Так, на думку А.П.Бабушкіна, серед інших типів ментальних структур варто виділяти концепти-фрейми, що представляють собою сукупність, збережених у памяті типових асоціацій [7, c.19]. Справа в тому, що типологія, запропонована автором, зводиться фактично до різних типів ментальних репрезентацій: образних, пропозиціональних, змішаних (гештальтам). Крім того, текст може впливати на модель світу в свідомості реципієнта, змінювати її. Основою дослідження є положення когнітивної лінгвістики про мовну картину світу [34, c.22-28], концепт [21, c.12-34], стереотип [44, c.2-7], а також теорія про соціальну і культурну обумовленість гендеру [3, c.8-23] основні положення теорії соціального статусу [18, c.6], теорія значення слова [8, c.45-50], теорія функціональної семантики оцінки [66, c.192]. Фіцджеральда і ін.) що містять понад 2000 контекстів, мовну репрезентацію концептів «жіночність» і повязаних з ними стереотипів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному: - вперше такий опис фрейма за допомогою комплексного аналізу мовних одиниць; - отримані нові дані, що розкривають специфіку фрейма “жіночність” у сучасній англійській мові; - семантичні особливості репрезентації фрейма “жіночність Розділ 1. У середині 70-х років Ч.Філмором як лінгвістична концепція запропонована фреймова семантика, що розглядається автором як програма досліджень, що дає спосіб охарактеризувати принципи створення нових слів і речень, додавання нових значень слів, а також збірки значень елементів у ціле [19,с.82]. Крім того, як справедливо відзначає О.Н.Прохорова, і даний виявлений зміст буде носити субєктивний характер, тому що він прямо залежить від умов формування змістів слів у кожної конкретної людини [20, с.49]. Наприклад, фрейм «жіночність» носить характер гештальта, оскільки дозволяє систематизувати логічні стосунки . У когнітивній інтерпретації поняття фрейма, заслуговує на увагу ще одне трактування, згідно якого фрейм розглядується не як тип концепту, а як форма його ментальної вистави, тобто концептуальна структура, одиниця ментального простору [10,c.124]. Так, Ч.Філлмор визначає принципову відмінність між двома цими концепціями в тому, що «теорія поля відрізняється від семантики фреймів своєю прихильністю до дослідження груп ле