Співвідношення понять "cоціальна система" і "соціальна структура". Соціальна стратифікація і мобільність. Соціальні групи і спільноти, їх види. Соціальні інститути і організації, їх характеристика. Види інститутів, інституціоналізація і її соціальна роль.
Аннотация к работе
Лекція №4 Суспільство як соціальна системаСоціологія по-різному тлумачить поняття “суспільство”. Е. Дюркгейм розглядав суспільство як надіндивідуальну духовну реальність, яка основана на колективних уявленнях. Парсонс визначав суспільство як систему відносин між людьми, основою якої є норми й цінності. Маркса, суспільство - це сукупність, що історично розвивається, відносин між людьми, які складаються в процесі їх спільної діяльності. Суспільство - сукупність усіх засобів взаємодії та форм обєднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, спільні культурні цінності та соціальні норми.Соціальна стратифікація - це природна і соціальна нерівність між людьми, яка проявляється в їх соціальному житті і має ієрархічний характер: вона підтримується і регулюється різними інституціональними механізмами, постійно відтворюється і модифікується, що є умовою впорядкованого існування будь-якого суспільства та джерелом його розвитку. Сучасна соціологія схиляється до тої точки зору, що в суспільстві існують вищий, середній та нижчий класи або страти. Американський соціолог Л.Уорнер, наприклад, наводить пять ознак класу (рід занять, джерело та розмір доходу, район проживання, тип житла) і виділяє шість класів - від вищого, до якого належать найбільш високопоставлені люди, потім менш високопоставлені, до вищої та нижчої верств середнього класу і до вищої та нижчої верств робітників. Соціальна стратифікація - процес і результат диференціації суспільства на різноманітні соціальні групи, верстви, страти, що розрізняються за своїм соціальним статусом. Кількісний аспект соціальної стратифікації виражає висоту й профіль «соціальної будови» (відстань від її основи до вершини, крутизна і похилість схилів соціальної піраміди), а предметом якісного аналізу є внутрішня структура соціального конусу, його цілісність і внутрішня організація.Соціальна структура характеризує різні види соціальних спільнот і відносини між ними. Соціальна група являє собою сукупність людей, що мають спільну соціальну ознаку і виконують соціально необхідну функцію в загальній структурі суспільного розподілу праці і діяльності. Соціальні групи поділяються, на первинні і вторинні. Ці групи відзначаються стабільністю і згуртованістю, емоційним забарвленням контактів між членами. До малої соціальної групи соціологи відносять: сімю, навчальний чи трудовий колектив - академічну групу, бригаду, сусідів і т.д.Він вважав соціальні інститути каркасом соціуму, що виникають внаслідок процесу диференціації суспільства. Дюркгейм вважав соціальні інститути найважливішим засобом самореалізації людини, а їх призначення, на його думку, полягає у налагодженні відповідальності міжінституціональними формами та новими потребами суспільства. Соціальний інститут - елемент соціальної структури, що являє собою стійку форму організації соціальної взаємодії і призначений задовольняти фундаментальні потреби суспільства. Соціальні інститути створюють можливість для задоволення істотних потреб всіх соціальних субєктів тим способом і в тому обсязі, які вважаються суспільством оптимальними і санкціонуються ним. Соціальні інститути забезпечують інтеграцію і координацію дій соціальних субєктів, створюючи внутрішню стабільність соціального простору.
План
План
1. Співвідношення понять “соціальна система” і “соціальна структура”
2. Соціальна стратифікація і мобільність
3. Соціальні групи і спільноти. Види соціальних груп
4. Соціальні інститути і соціальні організації. Види інститутів. Інституціоналізація та її соціальна роль
1. Співвідношення понять “соціальна система” і “соціальна структура” соціальний стратифікація інститут мобільність