Ідея національного визволення України у творчості літературно-мистецького покоління 20-х - початку 30-х років. Масове нищення української літератури тоталітарним режимом Сталіна. Трагічна доля української інтелігенції періоду "розстріляного відродження".
Аннотация к работе
Реферат на тему: Суспільно-історичні події.Воєнно-комуністичний наступ 30-х років, що прийшов на зміну українському відродженню 20-х років, відзначався крайньою ідеологізацією в усіх сферах життя суспільства, суворим контролем за діяльністю високоінтелектуальних осіб, діячів культури та мистецтва, забороною різних релігійних течій, руйнуванням храмів, відкиданням тих напрямів суспільної, історчної, філософської думки, що виходили за рамки ідеологічних догм, переслідування інакомислячих. Раніше на уроках української літератури не вивчали життя і творчість письменників, які підіймали у своїй творчості ідею національного визволення України. Хвильового давно вже стали зрозумілими помилки в національній політиці, що привели до голоду в Україні. За останні триста з гаком років українська література, перебуваючи в колоніальному становищі, не могла розвиватися на всю силу генетично закладених у ній можливостей; спираючись на невмирущі скарби народної творчості, постійно дбаючи про самозбереження й виживання - своє і своєї підвалини - української мови, вона проходила через утиски й труднощі, невідомі літературам, які не зазнавали національного гніту. З юнацьких літ призвичаєний до кривавих насильств, морально розбещений безкарністю за найтяжчі злодіяння в роки “воєнного комунізму”, самодержавний більшовицький диктатор зі своїми посіпаками в Політбюро поставив перед партією позбавлене здорового глузду завдання: не просто колективізувати десятки мільйонів селян, а колективізувати за один рік.