Історичний аналіз суспільного та політичного життя Критської держави у другій половині XVII - середині XV ст. до н.е. Сутність соціальної структури мінойського суспільства та мінойської монархії Криту. Дослідження зародження даної морської держави.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукДисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, одного додатку, списку використаних джерел та літератури (250 найменувань). У період т. з., «талассократії Міноса» під потужним впливом Криту перебувала більшість островів Егейського моря, деякі області Балканської Греції та малоазійського узбережжя. Тож розкриття поставлених нами у дослідженні завдань сприятиме глибшому розумінню сутності самої мінойської цивілізації, дозволить виявити притаманні їй специфічні особливості, а також допоможе пролити світло на важливі моменти в історії як дополісної Егеїди, так і багатьох інших культур, які існували на теренах Середземноморя та Близького Сходу в ранньоцивілізаційну добу. Актуальність обраної теми посилюється тим, що вироблені носіями мінойської цивілізації духовні цінності, як показали дослідження, певною мірою відобразилися у культурній скарбниці класичної Еллади, що дозволяє вбачати у ментальності мінойців перші прояви вільного еллінського духу. Тема даного дисертаційного дослідження повязана з проблематикою, що розробляється кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Евансом було розкопано і ретельно досліджено практично весь Кносський палац та частину розташованого навколо нього поселення, опубліковано та інтерпретовано велику кількість памяток, знайдених як у Кноссі, так і на території всього Криту, здійснено класифікацію археологічного матеріалу відповідно до його форми і змісту, видано плани різних приміщень Кносського палацу, встановлено певні стадії розвитку мінойської писемності. У праці «Первісно-комуністичний спосіб виробництва на Криті і в Мікенах» (1933 рік) він відкидає точку зору, згідно з якою на Криті у період найвищого розквіту мінойської цивілізації існувала держава, і відстоює думку про те, що критські палаци являли собою родові поселення. Струве «Суспільний лад стародавнього Криту» в радянській історіографії остаточно утвердилася точка зору, згідно з якою у період розквіту мінойської цивілізації на Криті існувало класове суспільство та держава на зразок ранніх східних монархій. У даній праці було здійснено спробу повно залучити до вивчення не лише широковідомі уривки з античних авторів, але й маловідомі свідчення про Крит, які не були раніше введені до наукового обігу. Андрєєвим було розкрито деякі питання, повязані з царською владою на Криті, та здійснено спеціальне дослідження соціальних ролей чоловіка та жінки у суспільному житті мінойців.