Дослідження суспільно-політичного устрою мінойського Криту у період "нових палаців". Масштаби та сутність явища критської талассократії. Аналіз соціальної структури мінойського суспільства. Сутність мінойського матріархату та мінойської монархії.
Аннотация к работе
Суспільно-політичний устрій мінойського Криту (друга половина XVII - середина XV ст. до н. е.)Науковий керівник: доктор історичних наук, доцент Ставнюк Віктор Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Офіційні опоненти доктор історичних наук, професор Гладких Михайло Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри археології та музеєзнавства кандидат історичних наук Зелінський Андрій Леонідович, Інститут сходознавства ім. Захист відбудеться 8 вересня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, одного додатку, списку використаних джерел та літератури (250 найменувань). Крім того критянами в цей час було налагоджено тісні контакти з Єгиптом, Сирією, царством хеттів, верхньою Месопотамією, Італією, Сіцілією, Сардинією тощо. Тож розкриття поставлених нами у дослідженні завдань сприятиме глибшому розумінню сутності самої мінойської цивілізації, дозволить виявити притаманні їй специфічні особливості, а також допоможе пролити світло на важливі моменти в історії як дополісної Егеїди, так і багатьох інших культур, які існували на теренах Середземноморя та Близького Сходу в ранньоцивілізаційну добу. Актуальність обраної теми посилюється тим, що вироблені носіями мінойської цивілізації духовні цінності, як показали дослідження, певною мірою відобразилися у культурній скарбниці класичної Еллади, що дозволяє вбачати у ментальності мінойців перші прояви вільного еллінського духу. Тема даного дисертаційного дослідження повязана з проблематикою, що розробляється кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Евансом було розкопано і ретельно досліджено практично весь Кносський палац та частину розташованого навколо нього поселення, опубліковано та інтерпретовано велику кількість памяток, знайдених як у Кноссі, так і на території всього Криту, здійснено класифікацію археологічного матеріалу відповідно до його форми і змісту, видано плани різних приміщень Кносського палацу, встановлено певні стадії розвитку мінойської писемності. У праці «Первісно-комуністичний спосіб виробництва на Криті і в Мікенах» (1933 рік) він відкидає точку зору, згідно з якою на Криті у період найвищого розквіту мінойської цивілізації існувала держава, і відстоює думку про те, що критські палаци являли собою родові поселення. Струве «Суспільний лад стародавнього Криту» в радянській історіографії остаточно утвердилася точка зору, згідно з якою у період розквіту мінойської цивілізації на Криті існувало класове суспільство та держава на зразок ранніх східних монархій. У даній праці було здійснено спробу повно залучити до вивчення не лише широковідомі уривки з античних авторів, але й маловідомі свідчення про Крит, які не були раніше введені до наукового обігу. Андрєєвим було розкрито деякі питання, повязані з царською владою на Криті , та здійснено спеціальне дослідження соціальних ролей чоловіка та жінки у суспільному житті мінойців .