Дослідження особливостей суспільно-політичних буд Гетьманщини. Аналіз системи центральних і місцевих органів влади Гетьманщини. Оцінка міри впливу Московської держави на розвиток українського суспільства і політичного устрою. Система права Гетьманщини.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ кафедра історії й теорії держави та права КУРСОВА РОБОТА на тему: Суспільно-політичний лад та право Гетьманщини Виконав курсант 16 взводу факультету № 3 рядовий міліції Тімановський А.В. Науковий керівник доцент кафедри майор міліції Сокальська О.В. Одеса 2011 ЗМІСТ Вступ Розділ I. Система органів влади 2.1 Центральні органи влади 2.2 Місцеві органи влади 2.3 Органи влади в містах з магдебурзьким правом Розділ ІІІ. Право гетьманщини Висновок Список літератури Вступ В ході Національно - визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького проти польської шляхти виникла Козацька держава, яка дістала назву - Гетьманщина. В 1663 році за Андрусівським перемир’ям Україна була поділена між Польщею і Московією по Дніпру. Метою даної курсової роботи виступає дослідження особливостей суспільно - політичного устрою Гетьманщини та вплив Московської держави на розвиток українського суспільства та політичного устрою. З XIX століття почалось дослідження даної проблеми українськими та російськими вченими - істориками. Сучасні історики описують дану проблему об’єктивно і досить широко. Територіальні межі - охоплюють територію Лівобережної України та місто Київ. Такий автор, як Дядиченко В. А. у своїй праці «Нариси суспільно - політичного устрою Лівобережної України кінця XVII - початку XVIII» досить детально і фактично описує суспільний і політичний лад Гетьманської держави, центральні, місцеві органи влади с періоду виникнення Гетьманщини і до її повного занепаду, але з класових позицій. Суспільний лад Гетьманщини Кінець XVII - початок XVIII ст. характеризується подальшим розвитком феодально-старшинського господарства на Лівобережній Україні. При обробітку землі старшина широко використовувала працю залежних селян, особливо в гарячу пору польових робіт - під час сівби, сінокосу, збирання врожаю тощо. Важливою галуззю старшинського господарства було скотарство. Більшість млинів на Лівобережжі також належала старшині. Верхівка козацтва оформлюється в привілейовану групу, так зване значкове військове товариство. Але найбільше козацтво страждало від утисків старшини і державців, які систематично примушували рядове козацтво виконувати нарівні з селянами різноманітні роботи. В одних селах на гетьманську адміністрацію збирався головним чином грошовий збір, диференційований в залежності від заможності двора, в інших на гетьманську адміністрацію і ратушу стягались виключно натуральні збори або вимагалось виконання різних робіт на ратушу. В дійсності ж, хоч юридичне право переходу не було скасоване, але вже в кінці XVII і в перші роки XVIII ст. воно дуже обмежувалось. Оподатковувались і притягались до виконання повинностей всі групи населення, крім козацької старшини, шляхти і духівництва. Вже в червні 1648р. Богдан Хмельницький разом з козацько-шляхетською верхівкою - старшинською радою - затвердив спеціальний документ для регулювання цього процесу. Передбачалося, що в неї входять всі, хто належить до війська, і вона буде вирішувати найважливіші питання життя України: ведення війни, вибори гетьмана і генеральної старшини тощо.