Причини і цілі національно-визвольної війни середини XVII ст., її етапи і розвиток подій. Суспільний лад України у цей період, становлення національної держави. Найважливіші джерела права і правові норми внутрішнього життя і міжнародного становища країни.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Чорноморський державний університет імені Петра Могили Факультет правознавство Кафедра історії і теорії держави і права Реферат на тему: ‘‘СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО’’ ВИКОНАЛА студентка 152 групи Хижняк О.О. Миколаїв, 2010 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПРАВО В УКРАЇНІ ЗА ЧАСІВ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 2.1 Джерела права та основні правові положення ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Війна, яка почалася у 1648 р., мала яскраво виражений національно-визвольний характер, але її особливістю було переплетіння національно-визвольної боротьби з соціальною боротьбою, тобто це була боротьба не тільки за національне, але й за соціальне визволення. Починалося все як велике козацьке повстання, але не як звичайне. Цілями Національно-визвольної війни були: · усунення польського політичного, національно-релігійного та соціального панування на українських землях; · утворення та розбудова Української національної держави; · ліквідація кріпосництва; завоювання селянами особистої свободи; · радикальні зміни станової ієрархії в суспільстві, прихід до вершин влади національної за складом козацької старшини; · ліквідація середньої та великої феодальної власності на землю; · утвердження нового типу господарювання на основі дрібної (фермерського типу) козацької власності на землю; · визволення українських міст з-під влади короля, магнатів, шляхти, католицького духовенства. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД УКРАЇНИ В ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. 1.1 Причини національно-визвольної війни та розвиток подій Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були: · наступ католицизму та уніатства на права й свободи Української православної церкви, конфіскація церковного майна та земель, насадження католицизму серед населення, впровадження обовязкового податку для населення на утримання католицької та уніатської церкви, діяльність ієзуітів; · обмеження українців у правах при зайнятті урядових посад та роботі в органах самоврядування міст, вказівки на другосортність й неповноцінність українців; · зростання барщини, натуральної та грошової ренти, зростання податків та відпрацьовок селян на користь держави, підсилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів; · феодальна анархія та розгул магнатсько-шляхетського свавілля, експлуатація з боку євреїв-орендаторів; · посилення козацтва й міщанства, нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів та шляхти; За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Третій період війни (1654-1655) визначився допомогою Росії Україні в боротьбі з Польщею. Річ Посполита раптом втрачає короля, командирів і армію.