Дослідження суспільно-політичної та культурно-просвітницької діяльності німецьких і менонітських колоністів Півдня України (1905-1914 років.). Аналіз політичних уподобань та основних вимог німців та менонітів під час виборів до російського парламенту.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ТА КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НІМЕЦЬКИХ І МЕНОНІТСЬКИХ КОЛОНІСТІВПочаток зовнішньої землеробської колонізації Півдня України, який припадає на 80-ті роки XVIII ст., був повязаний з переселенням у ці краї менонітів та німців. Поряд з цим актуальним є вивчення організаційних та освітянських заходів і технологій, які використовували провідні представники еліти німецьких і менонітських колоній з метою підвищення загального рівня освіти пересічного колоніста, комплексної модернізації системи початкової та середньої освіти в колоніях. Особистий внесок автора щодо розробки даної проблематики полягає в комплексному аналізі специфіки суспільно-політичної та культурно-просвітницької діяльності німецьких та менонітських колоністів Півдня України 1905-1914 років. проаналізувати безпосередній вплив “Маніфесту” 17 жовтня 1905 року на виникнення суспільно-політичної та культурно-просвітницької діяльності південноукраїнських німецьких та менонітських колоністів; Отже, 1905 рік можна вважати відправної точкою активної інтеграції німецьких та менонітських колоністів Півдня України до політичних інститутів країни, та активізації їх культурно-просвітницької діяльності.У першому розділі - “Історіографічна, джерелознавча та методологічна база дослідження” визначено стан наукової розробки проблеми, проаналізовано й систематизовано джерельну та історіографічну базу, визначено головні методи дослідження. На першому етапі німецькі та менонітські поселенці Півдня України були предметом дослідження вітчизняних науковців у контексті вивчення регіональної історії2, а також історії виникнення іноземних поселень3. На другому етапі активізація дослідження історії німецького та менонітського етносів Півдня України була обумовлена масовою еміграцією представників менонітської спільноти з СРСР. Специфіку проведення виборів до ІІІ Державної думи в колоніях німців і менонітів дозволяють зясувати матеріали Катеринославської Повітової комісії зі справ про вибори до ІІІ Державної думи (Фонд 159 Держархіву Дніпропетровської області). Про хід виборів до IV Державної думи в німецькомовних поселеннях можна дізнатися з актів Справи Таврійського губернського із земських та міських справ Присутствія (Фонд 42 ДААРК), документів Олександрівської міської думи та управи (Фонд 24 Держархіву Запорізької області), матеріалів Катеринославського губернського жандармського управління (Фонд 313 Центрального державного історичного архіву України у м.За результатами дослідження суспільно-політичної та культурно-просвітницької діяльності німецьких і менонітських колоністів Півдня України (1905-1914 рр.) сформульовано нижченаведені висновки. За умов проголошення “Маніфестом” 17 жовтня 1905 року свободи слова та гласності на сторінках німецькомовної преси розпочалася активна агітація та розяснювальна робота, що мала на меті зорієнтувати німців і менонітів у розмаїтті політичних партій і течій. Аналіз результатів виборів до І Державної думи в районах дисперсного проживання німецьких і менонітських колоністів дозволив установити, що німецькомовні виборці, будучи достатньо політично проінформованими, розуміли необхідність участі у виборах. Під час другої виборчої кампанії меноніти прагнули отримати дозвіл не брати в них участь, оскільки невелика кількість населення колоній не дозволяла їм обрати свого представника до парламенту. Аналіз результатів участі німецькомовного електорату у виборах до ІІ Думи дозволив установити, що ступінь його активності був значно вищий, аніж під час перших виборів.