Суспільно-політична робота та культурно-освітня діяльність в середовищі української еміграції в Чехо-Словацькій Республіці міжвоєнного періоду. Діяльність М. Славинського - українського історика, етнолога, літератора, перекладача, публіциста та дипломата.
Аннотация к работе
Суспільно-політична та культурно-освітня діяльність Максима Славинського в еміграції (1920-30-і рр.)
В.В. ОчеретянийСеред громадсько-політичних і культурних діячів, які зробили значний внесок у розробку багатьох питань історії, політики та суспільного життя української еміграції міжвоєнного періоду почесне місце займає Максим Антонович Славинський (1868-1945). Славинський як неофіційний її голова продовжував брати участь у суспільно-політичному житті української еміграції ЧСР. Славинський свідчив у Народному комісаріаті державної безпеки (далі - НКДБ) в 1945 р.: "В кінці 1922 - на початку 1923 рр. партіями українських есерів і есдеків було створено “Український Комітет”, на чолі якого стояли Шаповал, Григорєв, Ґалаґан" [10, 54].М. Славинського в еміграції на початку 1920-х рр. не змінилися, він і надалі підтримував ідеологію УПСФ, найвпливовіше крило якої перебувало у Празі. Славинський виголосив на партійних засіданнях три доповіді: "Огляд політичних подій", "Україна за часів князівства та Гетьманату", "Огляд політичних подій від Женевського протоколу", а також головував на загальних річних зборах групи Радикал-демократичної партії в Празі 27 червня 1925 р.