Процес становлення і консолідації українських націоналістичних сил у 20-х рр. ХХ ст. Виникнення ОУН, розробка її ідейно-політичної платформи та стратегії; організаційний розвиток та політична діяльність на Західній Україні, Закарпатті, Буковині, в УРСР.
Аннотация к работе
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Робота виконана на кафедрі історії України Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Кугутяк Микола Васильович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, декан історичного факультету, завідувач кафедри всесвітньої історії Офіційні опоненти: доктор історичних наук Лисенко Олександр Євгенович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни доктор історичних наук, професор Брицький Петро Павлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри історії УкраїниНеобхідність поглибленого вивчення суспільно-політичної діяльності ОУН зумовлюється ще й тим, що ставлення до неї в сучасному українському суспільстві залишається протилежним: від захоплення і наслідування до абсолютного несприйняття. Дане питання настільки важливе для становлення злагоди в українському суспільстві, що у 1997 р. з метою вироблення загальноприйнятної оцінки діяльності ОУН і Української повстанської армії (УПА) була створена спеціальна урядова комісія, яка продовжує працювати і сьогодні. Вивчення історії ОУН має також і міжнародне значення, адже у міжвоєнний період центром діяльності організації була Західна Україна, яка на той час знаходилася у складі Польщі. Мета і завдання дослідження - показати цілісну картину суспільно-політичної діяльності ОУН у 1929-1934 рр. Для реалізації мети ставляться такі завдання: - дослідити процес консолідації націоналістичних сил у другій половині 20-х рр. Комплексно відтворено суспільно-політичну діяльність ОУН у 1929-1934 рр. на українських територіях (УСРР, Західна Україна, Буковина і Закарпаття) та в еміграції, проаналізовано соціальний аспект діяльності ОУН, показано вплив терористично-бойових дій організації на українську та польську суспільну думку, уточнено деякі дати з історії.Його концепції про місце і роль ОУН в українському та міжнародному політикумі серйозно вплинули на сучасну українську історіографію. Тому до 1991 р. єдиним науковим дослідженням, що стосувалося історії зародження, розвитку та діяльності ОУН у міжвоєнній Польщі та за її межами, була праця Р. У 1999 р. він опублікував ґрунтовне дослідження теорій нації та націоналізму, в якому значну увагу приділив їх українським відповідникам. Однак це внесло певні корективи в дослідження: на противагу ґрунтовно висвітленій проблемі взаємодії ОУН з українським еміграційним середовищем досить вузько розкрита суспільно-політична діяльність організації на Західній Україні. Разом із цим, ПУН здійснював видання власних збірок документів, присвячених політиці Польщі на Західній Україні (“На вічну ганьбу Польщі, твердині варварства в Европі” (Прага, 1931), “Польські звірства в Україні” (Нью-Йорк, 1931), брошур із розясненням мети діяльності УВО і ОУН (“У.В.О.” (Б.м., 1929), “Наше становище” (Б.м., 1931), “До боротьби за душу української дитини” (Б.м., 1933).В основі ідейно-політичної платформи новоствореної організації була боротьба за державну незалежність української нації. Вона мала проходити шляхом втілення політики перманентної революції і завершитися національним повстанням на всіх українських землях. Головними критеріями світогляду українських націоналістів були нація та держава, навколо яких будувалася ідейно-політична платформа ОУН. Вона спрямовувалася у напрямі розбудови закордонної мережі ОУН, військової підготовки членства, обєднання еміграції, спроб співпрацювати у проблемі розвязання українського питання з провідними країнами Європи, поширення впливу ОУН на територію УСРР, Буковини та Закарпаття. Тому досить швидко західноукраїнський осередок ОУН розпочав революційно-бойову діяльність, чим зумовив свій перехід на нелегальне становище та обмежив свої можливості для політичних маневрів в українському політикумі.