Роль і місце А. Шептицького в західноукраїнському національно-політичному русі. Особливості діяльності А. Шептицького в "австрійський" і "польський" періоди його життя. Оцінка позиції митрополита Андрея щодо форм та методів ведення політичної боротьби.
Аннотация к работе
Чернівецький державний університет ім. Суспільно-політична діяльність митрополита Андрея Шептицького (1899-1939 рр.)Робота виконана на кафедрі історії України Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, Міністерство освіти України Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Кугутяк Микола Васильович, декан історичного факультету, завідувач кафедри всесвітньої історії Прикарпатського університету ім. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Юрій Михайло Федорович, завідувач кафедри соціально-економічних наук Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського державного торговельно-економічного університету доктор історичних наук, доцент Красівський Орест Якубович, завідувач кафедри політології, соціальної політики та права Львівської філії Української Академії державного управління при Президенті України Захист відбудеться “25” лютого 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради (Д.76.051.03) у Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича (274012, м.Українська греко-католицька церква має значні заслуги у становленні і розвитку української національної ідеї, патріотичному вихованні народу, формуванні державницької ідеології та консолідації українських національних сил. Шептицький (1865-1944рр.) здійснював безпосередній вплив на релігійні, національно-культурні та суспільно-політичні процеси, що відбувалися в Україні і в цілому у Східній Європі в першій половині ХХ століття. По-перше, поява нового напряму в українській історіографії - історичної біографістики стимулює дослідження діяльності плеяди діячів українського національно-визвольного руху, одне з чільних місць серед якої належить митрополиту Андрею Шептицькому. По-друге, відродження релігійного життя в Україні на сучасному етапі розбудови правової демократичної держави вимагає реалізації проблеми церковної єдності. По-третє, назріла потреба через призму суспільно-політичної діяльності митрополита Андрея розкрити роль, місце і значення греко-католицької церкви в національно-визвольному русі українського народу.Джерельну базу дослідження становлять документи, що зберігаються у фондах Центральних державних історичних архівів України у Києві та Львові, Центрального державного архіву громадських обєднань України, державних архівів Івано-Франківської та Львівської областей, Архіву актів нових у Варшаві, відділу рукописів Львівської національної Бібліотеки імені Василя Стефаника. Багатий фактичний матеріал для вивчення початкової стадії формування світоглядних позицій Митрополита містять опубліковані спогади його матері Софії Шептицької. Дослідник дійшов висновку, що гнучка тактика Митрополита, як духовної особи і політика, сприяла утвердженню за ним статусу найвизначнішого “заступника” українського народу як перед Ватиканом, так і перед найвищою світською владою окупаційних режимів. Акцентується увага на українському походженні роду Шептицьких, представники якого впродовж XVIII ст. займали ключові посади в ієрархії греко-католицької церкви. Висвітлено спробу впровадження митрополитом Андреєм політонімів “Україна”, “українці” замість локальних етнонімів “русин”, “рутенець”, що розцінюється як вагомий фактор національної консолідації.