Дослідження суспільно-політичної діяльності митрополита А. Шептицького. Утвердження незалежної соборної держави українського народу на його етнічних землях. Вплив діяльності митрополита як ієрарха греко-католицької церкви на українське відродження.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукСуспільно-політична діяльність митрополита Андрея Шептицького (1899-1939 рр.). Доведено, що визначальним фактором цієї діяльності була боротьба за утвердження незалежної соборної держави українського народу на його споконвічних етнічних землях. На практиці цю тенденцію Митрополит реалізовував з обовязковим дотриманням норм та принципів християнської моралі, що зумовило застосування ним виключно легітимних засобів досягнення поставленої мети. Проаналізовано вплив діяльності митрополита як ієрарха греко-католицької церкви на українське національне відродження кінця XIX - 30-х років XX століття.Українська греко-католицька церква має значні заслуги у становленні і розвитку української національної ідеї, патріотичному вихованні народу, формуванні державницької ідеології та консолідації українських національних сил. Шептицький (1865-1944рр.) здійснював безпосередній вплив на релігійні, національно-культурні та суспільно-політичні процеси, що відбувалися в Україні і в цілому у Східній Європі в першій половині ХХ століття. По-перше, поява нового напряму в українській історіографії - історичної біографістики стимулює дослідження діяльності плеяди діячів українського національно-визвольного руху, одне з чільних місць серед якої належить митрополиту Андрею Шептицькому. По-друге, відродження релігійного життя в Україні на сучасному етапі розбудови правової демократичної держави вимагає реалізації проблеми церковної єдності. По-третє, назріла потреба через призму суспільно-політичної діяльності митрополита Андрея розкрити роль, місце і значення греко-католицької церкви в національно-визвольному русі українського народу.Джерельну базу дослідження становлять документи, що зберігаються у фондах Центральних державних історичних архівів України у Києві та Львові, Центрального державного архіву громадських обєднань України, державних архівів Івано-Франківської та Львівської областей, Архіву актів нових у Варшаві, відділу рукописів Львівської національної Бібліотеки імені Василя Стефаника. Багатий фактичний матеріал для вивчення початкової стадії формування світоглядних позицій Митрополита містять опубліковані спогади його матері Софії Шептицької. Дослідник дійшов висновку, що гнучка тактика Митрополита, як духовної особи і політика, сприяла утвердженню за ним статусу найвизначнішого “заступника” українського народу як перед Ватиканом, так і перед найвищою світською владою окупаційних режимів. Акцентується увага на українському походженні роду Шептицьких, представники якого впродовж XVIII ст. займали ключові посади в ієрархії греко-католицької церкви. Висвітлено спробу впровадження митрополитом Андреєм політонімів “Україна”, “українці” замість локальних етнонімів “русин”, “рутенець”, що розцінюється як вагомий фактор національної консолідації.