Розгляд динаміки змін у землеволодінні і землекористуванні українців на початку ХХ століття. Аналіз організаційних форм самоврядування українських селян в умовах активізації суспільно-політичного життя та аграрних перетворень у роки визвольних змагань.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Суспільно-політичні зміни в українському селі у контексті формування комуністичної системи (1917-1933 рік)Робота виконана на кафедрі історії України Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Міністерство освіти і науки України. Науковий консультант - доктор історичних наук, професор Лозовий Віталій Станіславович, Національний інститут стратегічних досліджень, головний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Кульчицький Станіслав Владиславович, Інститут історії України НАН України, головний науковий співробітник відділу історії України 20-х-30-х рр. доктор історичних наук, професор Брицький Петро Павлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри історії України; Захист відбудеться «18» березня 2016 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012 м.Той факт, що проблеми сучасного державотворення в Україні сягають своїм корінням у тоталітарне минуле, надає особливої актуальності всебічному вивченню феномену становлення комуністичної системи, зокрема в українському селі. Актуальність теми дослідження також пояснюється відсутністю достатньої кількості інформації з проблем, повязаних із знищенням елементів громадянського суспільства на селі або парагромадянського селянського суспільства, яке передувало колективізації сільського господарства та Голодомору 1932-1933 рр. Для більш детального та адекватного висвітлення змін в українському селянському соціумі протягом 1917-1933 рр., на основі попередніх напрацювань, введено термін “парагромадянське селянське суспільство” (пара-(грец. para) - префікс, що означає суміжність, близькість, схожість), що дозволило у роботі адаптувати базові суспільно-політичні, соціально-економічні, соціально-демографічні характеристики змін структури українського села до європейських тенденцій розвитку громадянського суспільства та показати, як парагромадянське селянське суспільство перетворилось на поле битви між радянською владою та селянами, які намагалися виражати та захищати власні інтереси, інтереси громади та села. У розрізі процесу декомунізації в сучасній Україні варто поглиблено вивчити суспільні зміни, що відбулися внаслідок одержавлення соціально-політичного життя вітчизняного соціуму, формування “нової людини”, котра б повязала своє життя зі служінням комуністичній системі, приносячи в жертву права людини, інтереси місцевих громад. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу історичного матеріалу розкрити процес знищення парагромадянського селянського суспільства, одержавлення суспільно-політичного життя українського села в умовах формування комуністичної системи. зясувати форми та методи економічної політики радянської влади в українському селі, їхній вплив на соціально-класову структуру сільського населення, сільське господарювання, повсякденне життя селян;З огляду на комплексний характер та міждисциплінарний підхід історіографію сучасної вітчизняної науки було класифіковано на пять груп: праці про суспільно-політичні, економічні, демографічні процеси, що відбувалися напередодні та в роки революційної доби 1917-1921 рр.; роботи, присвячені функціонуванню репресивно-каральної системи в СРСР, УСРР, становленню механізму партійно-державного контролю на селі; історичні видання про соцільно-економічні, суспільно-політичні процеси 1920-х - початку 1930-х рр., зокрема впровадження нової економічної політики, аналіз сталінських кампаній колективізації, розкуркулення, хлібозаготівлі, передумови, перебіг та наслідки Голодомору, зміни соціально-демографічної структури українського села; сегменти опублікованих праць, що стосуються дослідження домінантних проблем: про формування “нової людини”, вплив радянської ідеології на світогляд українського селянства, становище сільських жінок, комунізацію сільської молоді; дисертаційні роботи, у яких розкрито окремі питання історіографії обраної теми. В Україні впродовж 1920-х рр. ще був можливий певний плюралізм думок. Питання активного залучення селян до соціалістичного будівництва, функціонування рад, громадських організацій висвітлювали С. У сучасній вітчизняній науковій літературі комплексно досліджено стан українського села напередодні та в роки революційної доби, аграрну політику українських національних урядів (1917-1921 рр.), формування владних структур на селі. Однак, до сьогодні в науковій думці практично не знайшов відображення аспект вивчення українського села у розрізі руйнації базових засад формування парагромадянського селянського суспільства, паростки якого визріли в українському селі на початку ХХ ст., що й спонукало дисертантку дослідити цю проблему.Землекористування і землеволодіння на початку ХХ ст.