Висвітлення діяльності державних органів влади, політичних партій, громадських організацій з точки зору їх ролі у вирішенні чи поглибленні гострих суспільних проблем, які постали перед Українським народом у процесі незалежного державо- та соціотворення.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТРобота виконана на кафедрі історії України в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий консультант: Добров Петро Васильович, доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, Донецький національний університет, завідувач кафедрою історії України. Офіційні опоненти: Панченко Петро Пантелеймонович, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Інститут історії України НАН України, головний науковий співробітник; Кравченко Володимир Іванович, доктор історичних наук, професор, Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, професор кафедри історії України та філософії права; Захист відбудеться 21.11. 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м.По-перше, воно є центральним у наукових пошуках вітчизняних та зарубіжних вчених з 80-х років ХХ ст., коли стала очевидною криза світової системи соціалізму, антиномія "соціалізм - капіталізм" почала втрачати вирішальне значення в типологізації та періодизації біопсихосоціогенезу (розвитку людини і суспільства), а в суспільствознавстві виник дефіцит концепцій суспільного розвитку позитивного змісту. Згідно з нашими уявленнями, громадянське суспільство у звичному його розумінні - як сукупність обєднань громадян на засадах самоврядування з метою вирішення власних, суспільних або державних проблем - існувало у різні епохи та періоди психоісторії людства, при різних типах біопсихосоціогенезу. І це означає, що вивчення українського громадянського суспільства в контексті суспільно-політичних проблем його розбудови дасть змогу зробити найбільш обєктивні наукові висновки щодо його сутності, а також сформулювати обґрунтовані практичні рекомендації щодо його вдосконалення. По-третє, стосунки держави, як, головним чином, політичної системи, та громадянського суспільства як, переважно, системи неполітичної залишаються однією з малодосліджених проблем розбудови громадянського суспільства в Україні. Ми, загалом, згодні з таким висновком і розцінюємо власну наукову розвідку, у тому числі, і як спробу допомогти державі та народу в усуненні загрози громадсько-політичної конфронтації.За період незалежності в Україні серед науковців і політиків склалося два головних підходи до проблеми розбудови громадянського суспільства. Литвина в універсальності і придатності західної моделі громадянського суспільства для України - залишився осторонь дискусії, що розгорнулась навколо статті. Тих, які сприймають соціально-економічні та громадсько-політичні перетворення в Україні в цілому позитивно, і тих, що ставляться до цих перетворень загалом негативно. Зокрема, документи Компартії України, які містяться у справах 2555, 2727, 2762, 2767, 2768 вказаного фонду (матеріали зїздів і конференцій, пленумів ЦК КПУ; інформації з питань партійного життя, виникнення і діяльності "Демократичної платформи КПУ"; довідки та інформації про політичну та економічну обстановку в Україні наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. Низку інформаційно-довідкових видань з питань матеріального та організаційно-методичного забезпечення діяльності інституцій, що опікуються розбудовою громадянського суспільства в Україні, здійснили українські та зарубіжні неурядові й урядові організації.Гострі суспільно-політичні проблеми, що їх переживала незалежна Україна на межі ІІ та ІІІ тисячоліть, повязані, насамперед, з невизначеністю теорії та практики розбудови громадянського суспільства, яке було вибране у якості суспільного ідеалу. Тобто, ці проблеми, на думку автора, були наслідком, передусім, теоретико-методологічної безпорадності політиків та науковців, а вже потім зумовлювались традиційно відомими труднощами перехідного періоду від одного типу біопсихосоціогенезу (розвитку людини та суспільства) до іншого. Литвин у статті "Україна у дзеркалі суспільно-політичних конфліктів", вміщеній в "Урядовому курєрі", "… значна кількість конфліктів, які сьогодні виникають в Україні, потребують для свого розвязання вже не просто одноразової дії чи одиничного рішення, а цілого комплексу надзвичайно складних заходів, які вимагають величезних витрат ресурсів - політичних, економічних, матеріальних, фінансових, організаційних тощо". Теоретична концепція громадянського суспільства була запозичена Україною на Заході. А з іншого - раціонально-індивідуалістські "прозахідні" політики та науковці, яких переважна більшість, котрі згуртовані і організовані у межах програм західної допомоги Україні, користуються цією допомогою особисто і, звісно, тяжіють до Європейської інтеграції.К.: НАН України, Ін-т історії України, Укр. акад. іст. наук, Нац. аграрний ун-т, 2000.
План
ОСНОВИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ, ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА