Місце О. Назарука у процесі розвитку української політичної думки як представника радикального напрямку. Дослідження концепції розбудови державності у працях вченого. Роль зовнішньополітичного фактора у становленні країни як суб’єкта міжнародних відносин.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 - теорія та історія політичної науки. У дисертації на основі першоджерел досліджується концепція відродження та шляхи розбудови української державності О. Назарука. Проаналізовано науково-теоретичну спадщину вченого, ідеї якої зіставляються з його практичною політичною діяльністю. У роботі розкриваються погляди вченого на державотворчі процеси в Україні. Конкретизовано основні аспекти його теорії державного будівництва - верховна влада, нація, збройні сили, двопартійна система, особливий статус церкви в політичній структурі, зовнішньополітичний імідж.Сучасний процес державного будівництва в Україні характеризується складними внутрішньополітичними проблемами, які безпосередньо повязані із недостатнім державницьким досвідом українського народу. Перед українською політичною наукою постало важливе завдання повернути із небуття і ввести до наукового обігу політичні ідеї і концепції тих видатних українських діячів і вчених минулого, які присвятили свої праці проблемам відродження та розвитку державності України. Українська національна ідея, шляхи та засоби боротьби за її реалізацію, пошук оптимальних форм державного розвитку, вивчення й аналіз причин поразки національно-визвольних змагань, які призвели до втрати державної самостійності України, стали визначальними у наукових пошуках вченого. Назарука полягає у тому, що він був не лише науковцем, а й активним державним діячем національно-визвольного руху українського народу першої половини ХХ ст. Дисертаційне дослідження повязане з науковою тематикою, над якою працює кафедра політології Національного університету “Львівська політехніка” в рамках комплексної теми: “Проблеми розбудови правової держави і громадянського суспільства в Україні”, номер державної реєстрації 0107U00622.У першому підрозділі - “Стан вивчення проблеми” - проаналізовано наукову розробленість окресленої проблематики, здійснено огляд літератури за темою дисертаційної роботи, на основі якої зясовано сутність суспільно-політичних поглядів та державотворчих ідеалів О. Назарука. Інформацію про життя та діяльність вченого містить різноаспектна довідкова література, яка обмежується лише відомостями про його життєвий шлях, редакторську та наукову діяльність, участь у національно-визвольних змаганнях 1917-1920 рр., еміграційний період, а також переліком найбільш відомих праць О. Назарука. Назарука на роль релігії та церкви в Україні висвітлював У. 359), який містить документи, що допомагають максимально відтворити суть його суспільно-політичних поглядів стосовно державного будівництва в Україні, участь у державотворчих процесах, політичну та наукову діяльність. Назарука, які розкривають роль жінки в українському суспільстві.Головна мета дисертаційного дослідження полягала у дослідженні концепції відродження та шляхів розбудови української державності у теоретичній спадщині О. Назарука. Його монархічно-клерикальна концепція формувалася у період українського національного відродження початку XX ст. і стала важливим елементом тогочасної ідейної еволюції частини українською соціуму, вивчення якої, сподіваємось, зможе надати процесу сучасного українського державотворення традиціоналістських рис. Назарука, який залишив помітний слід у практичному державотворенні як діяч Радикальної партії (1904), голова пресової служби Легіону УСС (1914-1918), а також співробітник “Вісника” СВУ, член Української національної ради ЗУНР (жовтень 1918), керівник управління преси і пропаганди в уряді УНР Директорії, міністр преси і пропаганди в екзильному уряді ЗУНР у Відні, співорганізатор і теоретик УКНП, а потім УНО (1930-1933), представник від УНО у Контактному комітеті (1937-1939) та ін. Акцент зроблено на проблемі, актуальній і сьогодні - співпраця політичних сил західної і східної частини України. Назарука на роль церкви і релігії в українському суспільстві, і визначено їх провідне місце у державотворчій концепції вченого.