Характеристика морально-політичного стану населення України та особливості радянської ідеології на початку німецького вторгнення та у роки Другої світової війни. Реакція населення на повернення сталінського режиму в Україну після нацистської окупації.
Аннотация к работе
Національна Академія Наук України Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Робота виконана в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кульчицький Станіслав Владиславович, Інститут історії України НАН України, заступник директора. Перепелиця Григорій Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, професор кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики; Захист відбудеться “4” березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.181.01 по захисту дисертацій в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Останнє є цілком зрозумілим, адже минула війна не тільки продемонструвала доволі широкий спектр альтернативних політичних моделей для України, але також суттєво вплинула на свідомість українського суспільства, зокрема виявила й поглибила світоглядні розбіжності між прихильниками і противниками комуністичного режиму, „радянського проекту” і української самостійної держави. Відтак, системне дослідження специфіки суспільно-політичних настроїв населення України у роки Другої світової війни, глибоке і всебічне вивчення комплексу соціально-політичних, ідеологічних, економічних чинників і тенденцій, які впливали на ці настрої, актуалізоване потребами оптимізації сучасної державної політики, перетворення памяті про Другу світову війну на засіб формування ідентичності громадян Української держави. За часів існування СРСР наукова проблематика суспільно-політичних настроїв населення у період Другої світової війни розглядалася у контексті історико-ідеологічних міфів про морально-політичну єдність радянського народу, його відданість ідеалам комунізму, загальновизнаний авторитет правлячої комуністичної партії. Кардинальні політичні зміни - утворення Української держави, ліквідація монополії компартії на владу та ідеологію, а також „архівна революція” початку 1990-х рр. були каталізаторами поступового подолання сформованих за доби комуністичного панування спотворених уявлень про Другу світову війну. Хоча зарубіжними і вітчизняними дослідниками проведено значну роботу з вивчення різних аспектів історії Другої світової (Великої вітчизняної) війни, участі в ній України, цілком очевидними є диспропорція між історичним і політологічним дискурсами на користь першого, а також брак політико-антропологічних досліджень минулої війни.„Теоретико-методологічні аспекти дослідження, історіографія проблеми, джерела” присвячено розгляду наукових принципів, методів та підходів, що забезпечують дослідження суспільно-політичних настроїв населення України у роки Другої світової війни, аналізу стану наукової розробки теми, джерельної бази дослідження. Наголошується, що суспільні (суспільно-політичні) настрої (general mood, public feeling) - це соціально-психологічне явище, яке відбивається у певному стані почуттів і свідомості тих чи тих соціальних груп у певні періоди, і накладає відбиток на їхню поведінку. Соціальна історія визначає не лише настрої, але також і впливи цих настроїв на поведінку людей, їхню політичну активність чи пасивність, ставлення до влади на загал. Ключовим у дослідженні суспільної свідомості доби сталінізму, у тому числі періоду Другої світової війни, слід вважати питання про ступінь „тоталітарності” самого суспільства і про те, якою мірою моделі суспільної поведінки накидаються владою. „Радянська влада і українське суспільство під час німецького вторгнення” присвячено аналізу морально-політичного стану Червоної армії у період оборонних боїв в Україні, евакуаційних та мобілізаційних заходів радянської влади, ставлення до них населення, висвітленню особливостей радянської ідеології та пропаганди воєнної доби, характеристиці політичних настроїв партійно-радянської еліти і творчої інтелігенції УРСР у радянському тилу.Спектр суспільно-політичних настроїв, що існували в цей період, був досить широким: від повної аполітичності, соціальної пасивності - до пасивних і активних форм підтримки/опору заходам сталінського режиму. Переважно селянська за своїм соціальним складом Україна, яка пережила в 1930-х роках колосальну за масштабами і наслідками гуманітарну катастрофу - голодомор, жертвами якої стали не менше 3,5 млн. осіб, лишалася в сталінській імперії потенційно „слабкою ланкою”. Комуністична ідеологія не закріпилася серед широких верств населення України, а у середовищі селянства продовжувала панувати приватновласницька психологія, виступаючи альтернативою державній ідеології. Хоча висловлювання поглядів альтернативних владним було вкрай небезпечним, такі думки перманентно існували, постійно артикулювалася і були присутніми у свідомості людей. Саме серед цих груп можна було знайти тип тієї „нової радянської людини”, яку прагнула виховати влада, але цей сегмент радянського суспільства в Україні був доволі не численним.