Предметна сфера, напрями та етапи розвитку дослідження великого міста, його специфіка та основні функції. Суспільно-географічний комплекс міста Москва, основи його формування. Аналіз демографічної ситуації промислового профілю, сфера послуг столиці.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І 1.1 Теоретичні основи суспільно-географічних досліджень великого міста 1.2 Велике місто, як об’єкт дослідження 1.3 Суспільно-географічний комплекс великого міста РОЗДІЛ ІІ 2.1 Суспільно - географічний комплекс міста Москва 2.2 Демографічна ситуація 2.3 Промисловість 2.4 Сфера послуг ВИСНОВКИ ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП У даній роботі нами буде розглянуто велике місто, як об’єкт дослідження, суспільно-географічний комплекс великого міста, суспільно-географічний комплекс міста Москва, її демографічна ситуація, промисловість Москви та сфера послуг. Суспільна географія визначається як наука про територіальну організацію і комплексно-пропорційний розвиток матеріально-речовинних і духовних компонентів діяльності людини. У сучасних умовах посилюється роль управління соціально-економічними процесами як у країні, так і в окремих її регіонах і великих містах на основі наукових підходів. Розвиток найбільших міст поки що залишається некерованим, хоча вони є центрами політичного, культурного життя та одночасно джерелами виникнення всіх суперечностей і проблем економіки. Можна говорити про те, що історія людства - це історія розвитку міста. Особливе значення має вивчення проблеми великого міста в перехідний період, в умовах суспільства, що трансформується. Дослідження міста повинно відіграти важливу роль у формуванні і зміцненні міської свідомості населення, підвищенні активності її прояву, розширенні сфери застосування зусиль самих жителів по удосконаленню їх міського оточення. Тобто, предметну сферу досліджень міста складають: ?дослідження міста як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей; ?аналіз формування демографічної і професійної структури міста; ?аналіз закономірностей розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства; ?аналіз взаємозв’язку соціально-класової структури і поселенської мережі; ?дослідження особливості соціально-поселенської структури як ієрархічно організованого взаємозв’язку соціальних типів міських та сільських поселень; ?аналіз специфіки урбанізації в різних соціальних умовах; ?аналіз зв’язку урбанізації і індустріалізації; ?аналіз удосконалення і розвитку складових соціальної інфраструктури у відповідності з потребами міських жителів у житлі, в різних формах і видах побутового, соціального і культурного обслуговування; ?дослідження міських проблем відтворення, розподілу, обміну та споживання на базі міського матеріально-речового комплексу; ?аналіз специфіки спілкування в міському середовищі; ?дослідження маргінальних прошарків міського населення; ?дослідження функціонування соціальної організації міста; ?дослідження функціонування соціальних інститутів міста; ?розробка програм соціального управління містом; ?соціальне планування міської соціально-територіальної спільноти; ?забезпечення комплексності соціально-економічного розвитку міста [4]. Специфіка великого міста визначає його основні соціальні функції: -господарсько-економічна - організація механізму виробництва на підставі функціонування різних галузей промисловості; -соціальна - втілена у діяльності соціальної сфери, яка охоплює послуги торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, звязку, житлового будівництва, соціального забезпечення, медичного обслуговування тощо; -культурно-освітня - реалізується через надання людині вищої, середньої спеціальної освіти через створення дозвільної та рекреаційної інфраструктур; -управлінсько-адміністративна - здійснюється шляхом продовження адміністративної влади різними державними та соціальними органами.