Розробка суспільно-географічних основ раціонального використання територій з критичною екологічною ситуацією. Дослідження факторів виникнення територій з критичною екологічною ситуацією в Київській області. Геопросторова організація даних територій.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукРобота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент АПН України Олійник Ярослав Богданович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії Офіційні опоненти: доктор географічних наук Лісовський Сергій Антонович, Інститут географії НАН України, старший науковий співробітник, завідувач відділу природокористування та збалансованого розвитку кандидат географічних наук, доцент Ковтун Василь Васильович, Національний педагогічний університет ім. Захист відбудеться “27” лютого 2006 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03127, м.Серед європейських держав Україна має найвищий інтегральний показник негативного антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище практично на всій території. В звязку з цим, особливого значення набувають питання суспільно-географічного вивчення територій з критичною екологічною ситуацією (КЕС). Розробка основних напрямків відновлення цих територій сприятиме поліпшенню їх екологічної ситуації. Виходячи з мети дослідження, в роботі були поставлені такі основні завдання: - розкрити теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження територій з критичною екологічною ситуацією; 4) проаналізовані фактори виникнення територій з КЕС в Київській області; 5) вивчена геопросторова організація територій з КЕС в Київській області, яка проявляється в радіаційному забрудненні, впливі на довкілля відходів виробництва, непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, забрудненні водних обєктів та атмосфери;У першому розділі “Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження територій з критичною екологічною ситуацією” території з КЕС розглядаються як обєкт суспільно-географічного дослідження, виявлено принципи і фактори виникнення територій з КЕС та розроблено методичні основи їх дослідження. Територія з КЕС - це територія з високим рівнем забруднення та порушенням процесів природного середовища, що має особливий характер використання та природокористування. Суспільно-географічна сутність територій КЕС характеризується: 1) вищими, порівняно з іншими територіями, рівнями забруднення довкілля; 2) порушенням основних процесів природного середовища; 3) особливим характером використання території; 4) специфічним характером природокористування; 5) обмеженими можливостями рекреаційного використання. Методичні основи дослідження територій з КЕС включають в себе декілька етапів: 1) виявлення територій з КЕС; 2) визначення принципів і факторів виникнення територій з КЕС; 3) аналіз факторів виникнення територій з КЕС; 4) вивчення геопросторової організації територій з КЕС; 5) розробку основних напрямків відновлення територій з КЕС. На основі проведення бальної оцінки показників рівня забруднення повітря та поверхневих вод, рівня радіоактивного забруднення території, рівня сільськогосподарського використання території, стану зберігання пестицидів і отрутохімікатів проводимо групування районів з КЕС та виділяємо групи районів.Територія з КЕС - це територія з високим рівнем забруднення та порушенням процесів природного середовища, що має особливий характер використання та природокористування. Територія з КЕС має такі особливості: 1) вищий, порівняно з іншими територіями, рівень забруднення довкілля; 2) порушення основних процесів природного середовища; 3) особливий характер використання території; 4) специфічний характер природокористування; 5) обмежені можливості рекреаційного використання. При необґрунтованому нераціональному природокористуванні, коли вплив людини на природу призводить до підриву її відтворювальних здатностей, зниження якості і вичерпання природних ресурсів, забруднення довкілля промисловими викидами й отрутохімікатами, зниження або знищення оздоровчих і естетичних якостей природи, виникають території з КЕС; г) порушення екологізації виробництва. Методичні основи суспільно-географічного дослідження територій з КЕС передбачають наступні етапи аналізу: 1) виявлення територій з КЕС; 2) визначення принципів і факторів виникнення територій з КЕС; 3) аналіз факторів виникнення територій з КЕС; 4) вивчення геопросторової організації територій з КЕС; 5) розробку основних напрямків відновлення територій з КЕС. На основі проведення бальної оцінки показників рівня забруднення повітря та поверхневих вод, рівня радіоактивного забруднення території, рівня сільськогосподарського використання території, стану зберігання пестицидів і отрутохімікатів проводимо групування районів з КЕС та виділяємо групи районів.