Методика дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя населення регіону. Класифікація чинників і особливості їхнього впливу на якість життя населення. Інтегральна оцінка якості життя населення регіону (на матеріалах Львівської області).
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукОсобливої уваги потребує вивчення якості життя населення, оскільки вона слугує інтегральною характеристикою суспільного життя загалом і найліпше відображає ефективність державної політики. Проте досі в українській науці якість життя населення була обєктом дослідження переважно економіки та, меншою мірою, соціології. Незважаючи на актуальність теми, в Україні ще недостатньо уваги приділено формуванню науково-методичних основ комплексного дослідження якості життя населення. Відомо, що регіональні дослідження найперспективніші у державах, де регіони є історично сформованими і мають реальний вплив на політичну й економічну ситуацію. У процесі наукового дослідження використано низку методів, з-поміж яких найважливіші: теоретичного порівняння, аналізу та узагальнення - для розкриття змісту понять з теми дослідження та визначення їхнього місця у структурі поняттєво-термінологічного апарату; системно-структурний аналіз - для розроблення класифікації чинників і компонентної структури якості життя населення; порівняльний - для виявлення місця адміністративних районів у регіональній системі якості життя населення; статистико-математичні (зокрема, таксономічні) методи - для типології одиниць територіального поділу Львівської області за особливостями якості життя населення; картографічний - для дослідження територіальної організації якості життя населення.У першому розділі - «Науково-теоретичні та методичні основи дослідження якості життя населення регіону» - розглянуто головні підходи та концепції наукових досліджень якості життя населення, розкрито його поняттєво-термінологічну систему, запропоновано критерії оцінювання якості життя населення на регіональному рівні. Головну увагу у дослідженні рівня життя приділяли сфері споживання матеріальних благ і послуг без урахування умов життя, праці та зайнятості, побуту й дозвілля, здоровя, освіти, стану довкілля, що знаходить своє повніше відображення в категорії «якість життя». Якість життя - категорія відносна, оскільки залежить не тільки від рівня реальних доходів, обсягів фактичного споживання населенням матеріальних і духовних благ та послуг, рівня соціальної захищеності, комфортності умов проживання, політичних свобод тощо, а й від рівня розвиненості потреб суспільства у різноманітних життєвих благах та можливостях. У суспільній географії поняттям «якість життя населення» охоплено масові сучасні риси умов життя, праці і побуту в країні (чи її регіонах), а також основні характеристики стану самого населення. Відповідно до мети дослідження, використовуючи наведені підходи до розуміння компонентної структури якості життя населення, побудовано систему критеріїв якості життя населення на рівні адміністративних одиниць обласного регіону.Для індексного аналізу використано матрицю даних, що налічує 19 показників, за якими зроблено компонентну характеристику якості життя в регіоні. Ці показники, доповнені двома критеріями, що визначають стійкість сімей і рівень злочинності в регіоні, утворюють матрицю даних для інтегральної оцінки якості життя населення в регіоні за допомогою багатовимірного аналізу. У третьому розділі в кожному блоці показників обчислено узагальнений індекс, що визначає ранг адміністративно-територіальних одиниць за кожною із головних компонент якості життя, причому райони і міста з вищим значенням конкретного індексу отримали, відповідно, вищі ранги. За сумою чотирьох рангів адміністративно-територіальні одиниці регіону згруповано в 5 типів - від відносно високої до низької якості життя населення. Вихідними показниками якості життя населення для проведення багатовимірної типізації слугували: коефіцієнт народжуваності; коефіцієнт смертності; коефіцієнт дитячої смертності; частка неписьменних та осіб, що не мають повної початкової освіти; частка осіб з повною загальною середньою освітою; частка осіб з повною вищою освітою; середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників; середній розмір місячної пенсії; забезпеченість населення житлом; викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту; частка земель лісового фонду; кількість розлучень; кількість зареєстрованих злочинів.У дисертаційній роботі виконано дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя населення регіону. Відповідно, актуальним питанням є обґрунтування якості життя населення як обєкта дослідження суспільної географії та розробка науково-теоретичних і методичних основ її дослідження із використанням головних положень інших наук, які мають значно більший досвід подібних досліджень. Здійснений аналіз підходів до розуміння змісту категорії «якість життя населення» та її місця серед інших суміжних понять засвідчив необхідність відходу від вузького тлумачення цієї категорії з економічних позицій.