Особливості трансформаційних процесів в постсоціалістичних містах. Просторові трансформації торгівлі Києва в пострадянський період. Роль і місце торгівлі в постсоціалістичній трансформації. Характеристика історичних аспектів розвитку торгівлі Києва.
Аннотация к работе
Суспільно географічні аспекти трансформації торгівлі в пострадянський періодАдже саме торгівля виступає найрозвинутішою формою ринкових відносин, a, отже, є найважливішою сферою економіки, яка сприяє становленню i розвитку даної системи. Останнім часом відбувається значне розширення масштабів товарів i послуг у сфері торгівлі, зростання кількості субєктів ринку, демонополізація та розвиток конкурентних відносин, що призводять до підвищення актуальності та значимості ролі торгівлі як інституціональної форми функціонування сфери обігу. Наукове обґрунтування шляхів розвитку та методів вдосконалення торговельних відносин в сукупності з державним регулюванням здатні забезпечити ефективний обмін товарів i послуг та стимулювати науково-технічний прогрес. Тому особливо важливим та актуальним постає наукове дослідження торговельних відносин в трансформаційному періоді через розкриття сутності та еволюції такої категорії як "торгівля", встановлення взаємозвязків між такими поняттями як "ринок", "конкуренція", "обмін", "обіг" тощо. Питання теорії i практики функціонування торгівлі та проблеми торговельних відносин займають значне місце в світовій економічній літературі, в звязку з чим існує значна кількість різноманітних наукових підходів, які запропонували відомі вітчизняні та зарубіжні вчені.До моделей трансформаційних процесів у постсоціалістичних країнах відносять: 1) моделі ринкової економіки (просто ринку або цивілізованого ринку, ринкової економіки, ринкової економічної системи, соціально орієнтованої ринкової економіки, розвиненої ринкової економіки та ін. неокласичні моделі); Досконалішою є модель соціально орієнтованої економіки, проте це модель розвиненої капіталістичної економіки, класифікація якої дається представниками неокласичного напряму щодо критеріїв розвитку товарного виробництва, пріоритетності приватної капіталістичної власності, яка на практиці, наприклад у Німеччині, не використовується. Незважаючи на домінування в розвинених країнах світу різних варіантів моделі змішаної економіки, чимало ортодоксальних західних науковців, як i cto чи двісті років тому, називають її ринковою економікою i обстоюють її впровадження в Україні та інших т.зв. постсоціалістичних країнах. По-друге, те, що одну зі сфер суспільного відтворення (у даному випадку обмін) проголошують визначальною i на підставі цього характеризують усю економіку. По-пяте, про недоцільність уживання поняття "ринкова економіка" як вектора трансформаційних перетворень в Україні свідчить те, що навіть на міжнародній конференції ООН з питань навколишнього середовища i майбутнього розвитку цивілізації (червень 1992) на рівні керівників держав та членів урядів були сформульовані такі два основні висновки: 1) людству потрібна нова модель соціально-економічного розвитку, яка б спиралася на важелі централізованого регулювання на рівні окремої держави i світової співдружності загалом;Формально-просторова та соціально-культурна структура міст Європи формувалася протягом століть, через що «тканина сучасного (європейського - В. Т.) міста вся пронизана відносинами, які реалізують традиційні зразки, правила, законодавчі норми, проектні та програмні орієнтації. Місто «стає своєрідним концентрованим втіленням цивілізації, i зміна типів цивілізації визначає зміну типів міста», отже поняття «місто» не є універсальним та статичним, i в кожній цивілізаційній моделі його розуміють по-різному. Йдеться про те, що, з одного боку, в цих містах давно відсутня та основа, котра визначає життєвість європейських міст, тобто той прошарок територіальних громад, стосовно яких тільки й має сенс розмова про місцеве самоврядування. Вважаємо, що до усвідомлення місії та розробки стратегії міста можна дійти тільки шляхом організації комунікації, оскільки i місія, i стратегія є похідними від розуміння місця та його історії або історичної ситуації, світових глобальних тенденцій, що стосуються розвитку устрою самого міста, можливостей роботи з ресурсами свого розвитку». Тут існував певний симбіоз міщани отримували здорову їжу, якої бракувало в місті, натомість селяни отримували гроші - брак яких мав місце у селах часи колгоспів.Протягом XIX ct. б економіці Києва все активніше розвивалися капіталістичні виробничі відносини: зявлялися порівняно потужні фабрики та заводи з масовим застосуванням праці вільнонайманих робітників, чисельно зростає серед населення прошарок буржуазії, розгалужувалася й міцніла банкова система, поліпшувалися транспортні шляхи сполучення, нових форм набула торгівля тощо. Остання нівелювала особливий устрій i привілеї міста, зрівняла його в правах з іншими адміністративними центрами імперії, напала найбільші пільги великим купцям i промисловцям, чим сприяла розвитку, б першу чергу, російської буржуазії. Розпорядження ж царського уряду 1801 р. i 1802 р.
План
Зміст
Вступ
1. Особливості трансформаційних процесів в постсоціалістичних містах
2. Роль i місце торгівлі в постсоціалістичній трансформації міст
3. Історичні аспекти розвитку торгівлі Києва
4. Просторова трансформація торгівлі Києва в пострадянський період