Пасажирський транспорт загального користування: стан, особливості функціонування. Види та сфери використання. Транспортна рухливість населення. Зміст та класифікація переміщення пасажирів в контексті транспортної рухливості. Види пасажирських перевезень.
Аннотация к работе
Суспільно-економічне значення системи пасажирських перевезеньВиробничо-технічні ресурси пасажирського комплексу, як окремого і взаємозалежного компоненту доповнюють і тим самим остаточно формують загальну сукупність шляхів сполучення, перевізних засобів, технічного обладнання і механізмів, засобів управління та звязку, облаштувань усіх видів транспорту, обєднаних системою технологічних, технічних, інформаційних, правових і економічних відносин. На залізничному транспорті в рамках системи комплексного транспортного обслуговування пасажирів у випадку прибуття або відправлення поїзда в нічний час - після припинення та до початку роботи міських видів транспорту, працюють зали очікування і кімнати відпочинку. Так, на залізничному транспорті в складі окремих пасажирських поїздів дальнього слідування передбачені вагони для перевезення легкових автомобілів (автомобілевози), що сприяють технічно погодженій роботі індивідуальної та суспільної складової транспортної системи, автомобільного і залізничного видів транспорту. Кожний вид пасажирського транспорту є відособленою економічною галуззю, діє як складна динамічна система, яка забезпечує переміщення населення, виконує перевезення в найвигіднішому сегменті ринку і в межах єдиного транспортно-дорожнього комплексу покликана забезпечувати повне задоволення транспортних потреб суспільства. Поділ транспорту за видами заснований на технічних відмінностях шляхів сполучення і рухомого складу, за допомогою яких здійснюється перевезення.Потреба населення у переміщенні залежить від рівня розвитку суспільства та визначається станом соціальної культури, особливостями економічних відносин, характером розселення громадян і сформованим укладом життя. Зростання обсягів пасажирських перевезень відбувається не лише із збільшенням кількості мешканців та у значному ступені залежить від дії різноманітних суспільно-економічних факторів: рівня розвитку техніки, ступеня інформатизації та звязку, бюджету особистого часу, реальних доходів населення, культурно-побутових та інших соціальних запитів окремих категорій громадян, локалізації та концентрації місця проживання і сфер докладання праці, розбудови міст та територій, розширення можливостей відпочинку та схильності мешканців до спілкування. У звязку з тим, що представники окремих соціально-вікових груп мають різну схильність до переміщення, а отже і різну ступень рухливості, яка залежить від професійно-ділової діяльності, активності позавиробничого спілкування, розміру сімї, віку та статі, особливого значення при прийнятті рішень з організації пасажирських перевезень та визначенні потреби населення у перевезеннях набуває класифікація пересувань і рухливості за різними ознаками та відокремлення різних груп (обєктів управління). В процесі організації пасажирських перевезень розглядається лише для оцінки витрат часу на підхід до зупинки та пересування від зупинки до обєкту тяжіння при транспортних переміщеннях; Залежно від категорії населення виділяють особливості у пересуванні: - містоутворюючих та містообслуговуючих категорій населення.Містоутворюючі та містообслуговуючі категорії населення мають стабільну трудову та культурно-побудову рухливість протягом року за виключенням чергових відпусток та днів звільнення від роботи за хворобою.Конкуренція між видами транспорту разом з бурхливим зростанням числа індивідуальних засобів пересування змушує виводити окремі пасажирські перевезення на якісно інший рівень. При цьому проблема підвищення привабливості послуг для пасажира є не тільки задачею підприємств пасажирського транспорту, це масштабна задача розвитку національного господарства країни, в межах якого забезпечення конкурентоспроможності транспортних послуг укріпить ринкові позиції певних видів транспорту. В теоретичному аспекті транспортне обслуговування населення в своєму елементарному прояві - послузі пасажиру є особливою споживною вартістю окремих складових процесу перевезення, що задовольняє потреби людини, колективу, суспільства. На відміну від товару втілюється у діяльності, збігається з процесом створення, не підлягає транспортуванню, зберіганню і накопиченню та у політекономічному контексті означає відносини економічної власності з приводу надання послуг виробниками (відчуження) і одночасного привласнення користувачами (споживання) за певну плату. Комфортабельність, разом із швидкістю, займає провідне місце в оцінці достоїнств поїздки; залежить від надання пасажирам обємів і якості послуг відповідно до затверджених нормативних документів, а саме від площі (обєму) приміщення у розрахунку на одного пасажира, частоти прибирання рухомого складу і зміни постільної білизни, температури повітря, рівня освітленості, шуму, вібрації, вологості, ступеню наповнення вагону.
План
2.1 Зміст та класифікація переміщення пасажирів в контексті транспортної рухливості