Сутність та структура суспільного виробництва, його основні риси. Процес виробництва матеріальних і духовних благ. Виробнича і соціальна інфраструктури. Виробництво як процес суспільної праці. Сфери суспільного виробництва. Якість соціальних послуг.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Виконала: студентка 28-А групиУ будь-якому суспільстві воно щоденно має розвязувати такі фундаментальні і взаємоповязані питання: 1) які продукти виробляти і в якій кількості? 4) в яких соціально-економічних умовах здійснювати виробництво? Ці фундаментальні проблеми притаманні будь-якій економіці, проте, різні суспільства використовують різні підходи до їх вирішення. Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ: щоб жити, трудитися, створювати блага, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло, тобто постійно споживати матеріальні і духовні блага. Тому суспільство завжди має виробляти засоби до життя.У спрощеному вигляді суспільне виробництво являє собою взаємодію трьох основних факторів: робочої сили, або, як її часто називають, праці, засобів виробництва і землі. Історично першим виникло натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, що їх виробило. В усіх докапіталістичних формаціях господарство переважно було натуральним (господарство первісних общин і патріархальних сімей, латифундій у рабовласницьких державах і середньовічних феодальних маєтків). Кожна господарська одиниця була повністю відокремлена від інших як у виробництві, так і в споживанні.В будь-якому суспільстві індивідуальні виробники тільки ззовні виступають незалежними та ізольованими один від одного. Вся ця система господарських звязків, що базується на суспільному поділі праці, відображає єдиний економічний організм під назвою суспільне виробництво. Окремий виробник, вирваний із цієї системи взаємозвязку, не може бути «справжнім» виробником, що відповідає його економічній природі. По-друге, в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва.За сферами економічної діяльності людей у суспільному виробництві можна виділити три великих блоки галузей: O основне виробництво; Виробнича інфраструктура являє собою комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві і в народному господарстві в цілому. Надаючи послуги виробництву, сприяючи підвищенню його ефективності і поліпшуючи умови праці, господарська діяльність даних галузей фактично рівнозначна примноженню суспільного багатства. З наведених даних переконливо випливає такий важливий висновок: в сучасних умовах важливішим напрямом удосконалення суспільного виробництва в Україні має бути прискорений розвиток виробничої інфраструктури. Соціальна інфраструктура - це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства, які відіграють вирішальну роль у розвитку трудящих, примноженні їхніх розумових та фізичних здібностей, професійних знань, підвищенні освітнього і культурного рівня.
План
План
Вступ.
I. Сутність та структура суспільного виробництва: 1. Виробництво як процес суспільної праці;