Принципи соціальної доктрини Католицької Церкви. Вплив солідарності та субсидіарності, що базуються на гідності людської особи, на формування загального блага. Моральні чинники, якими повинна керуватися політика та її роль в досягненні суспільного блага.
Аннотация к работе
УДК: 117.72:262.13
СУСПІЛЬНЕ БЛАГО ЯК ДОМІНАНТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ВЧЕННЯ ПАПИ БЕНЕДИКТА XVI
Людмила КвікСаме таке визначення поняттю «загальне благо» дав папа Бенедикт XVI, посилаючись на Компендіум Соціальної Доктрини Церкви, 3 травня 2008 року під час промови до учасників Пленарної асамблеї Папської академії соціальних наук [1, с. У цій промові, як і в усьому вченні, значну увагу папа Бенедикт XVI присвячує питанням соціальної доктрини Католицької Церкви, зокрема суспільному благу. Томас Рурк, викладач політичних наук в Університеті Пенсільванії (США), досліджуючи віро-навчальну спадщину понтифіка, у своїй книзі про соціально-політичне вчення папи Бенедикта XVI «The Social and Political Thought of Benedict XVI» («Соціальна та політична думка Бенедикта XVI») вказує на антропологічне підґрунтя соціального вчення папи, яке випливає із трактування ним особи, як «буття взаємин», взаємин Бога і людини. Саме тому, людина не є насамперед індивідуумом, яка лише згодом вступає у стосунки з іншими людьми, але навпаки, в основі людської природи лежить спільність. Така братерська спільність між людьми у своїй основі має Боже батьківство, саме тому людство має прагнути до суспільного блага, адже воно випливає з людської природи [8].Проаналізувавши соціально-політичне вчення папи Бенедикта XVI, яке базується на принципі антропологізму та християнського гуманізму, можемо стверджувати, що в центрі його вчення стоїть загальне благо.