Огляд змісту такої обставини соціальної обумовленості кримінально-правових норм як "суспільна корисність". З’ясування порівняльної небезпеки діянь для вирішення питання щодо їх криміналізації. Дослідження об’єктивного характеру суспільної небезпеки.
Аннотация к работе
СУСПІЛЬНА КОРИСНІСТЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМУ статті доведено, що під час характеристики соціальної обумовленості кримінально-правових норм слід мовити про їх суспільну корисність, а коли йдеться про криміналізацію - про суспільну небезпеку відповідних діянь чи ступінь такої небезпеки. Так, суспільна корисність охоронних норм кримінального права, вочевидь, полягає в тому, що вони охороняють відповідні суспільні відносини від небезпечних посягань; регулятивних - упорядковують такі суспільні відносини, установлюють належну поведінку для їх учасників (субєктів); норм-дефініцій - визначають зміст певних кримінально-правових понять; заохочувальних - стимулюють особу до певної поведінки, корисної для суспільства. З іншого, коли йдеться про соціальну обумовленість власне кримінально-правової норми (а не діяння, відповідальність за яке нею передбачено), то про суспільну небезпеку вже йтися не може, оскільки норма не може бути «небезпечною» як така. Отже, якщо йдеться про соціальну обумовленість кримінально-правових норм усіх видів, слід стверджувати про їх суспільну корисність, а коли про криміналізацію - про суспільну небезпеку відповідних діянь чи ступінь такої небезпеки. Гороха, в узагальненому вигляді соціальне замовлення на кримінальне право становить собою потребу в кримінально-правовому реагуванні на певні діяння, що виходять за межі випадковості, заподіюють або створюють загрозу спричинення суттєвої шкоди особі, суспільству або державі [6, с.