Аналіз історичних суспільних трансформацій крізь призму просторових морфологій. Зміна сприйняття простору у взаємозв’язку з соціально-історичними трансформаціями. Визначення адекватних механізмів політичного керівництва на стадіях суспільних перетворень.
Аннотация к работе
Суспільні трансформації в контексті історичних просторових морфологійУ статті аналізуються суспільні трансформації через призму історичних просторових морфологій. У первісному суспільстві фізичний простір земної поверхні був опанований і соціально сегментувався життєдіяльністю племені та родових общин. Ця форма відношення людини до простору може бути названа топофілією. З переходом до традиційного суспільства головною просторовою морфологією виступили імперії. Структурними елементами нації стали регіони, які на власному рівні інтерпретували національну культуру, тому регіони мають більше значення для націй ніж провінції для імперій.Простір як наукова проблема, або як чинник суспільних трансформацій в соціології саме як соціальний фактор не розглядався, а якщо бути відвертішим - нехтувався протягом більшої частини її історії. В числі пріоритетних галузей соціології немає соціології простору» і додає : «Здається, що «соціологія часу», про яку в останній час багато пишуть, викливає менше сумніву. Визначальною основою цього суспільства був первісно-суспільний засіб виробництва. Держава як засіб реалізації базового інтегративного принципу («крові», «підданства» або «громадянства») має місце і в етнократіях, і в імперіях, і в націях. Родовий простір був для людини сакрально унікальним, на цій території захоронені предки, розміщені тотемні центри, відображені відповідні міфи.Ми можемо побачити перманентну пульсацію простору - простір племені стискається до території маленької спільноти, в імперії він розширюється, прагнучи поглинути якнайбільше, в націях простір знову стискається до меж національної держави. зараз ми є свідками унікальної ситуації - синхронністю протилежних просторових процесів - глобалізацією (уніфікацією всього культурного, політичного та економічного простору, тотальна експансія гомогенності світу) та регіоналізацією (ренесанс локальних ідентичностей, захист культурних традицій субнаціонального рівня).