Умови для ефективного використання колективного творчого потенціалу суспільних ідей в процесі самовизначення і самореалізації українського суспільства в статусі політичної нації. Логіка суспільно-політичної самоорганізації, її детермінанти і рушійні сили.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукРобота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Науковий консультант: доктор політичних наук, професор Чічановський Анатолій Анатолійович, професор кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться 24 квітня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.36 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: Київ, вул.Вивчення природи суспільної ідеї та універсальних механізмів її реалізації в політичній, культурній, соціально-економічній сферах є особливо актуальним напрямом з огляду на зростання ролі інформації та інформаційних технологій в глобалізованому, віртуалізованому соціумі, процеси в якому дедалі ширше характеризуються поняттями "психологічна війна", "гуманітарний ресурс", "концептуальна влада" тощо. Винятково важливою дану проблему для української політичної думки робить той факт, що сучасний стан суспільної свідомості в нашій державі характеризується ознаками світоглядної невизначеності, вразливості щодо інформаційних атак і провокацій. Ідеологічне оформлення відповідних феноменів розглядається в цьому підході як атрибутивна функція і має відповідати критерію адекватності даному типу відносин, що складаються в суспільстві під дією базових чинників. Названі підходи кардинально розходяться в тлумаченні детермінант суспільного розвитку, але близькі за визначенням ролі суспільних ідей у тому сенсі, що вони підпорядковують їх появу і становлення більш фундаментальним процесам, які відбуваються незалежно від усвідомлення цілей суспільного розвитку, політичного процесу окремим індивідом чи суспільством у цілому. Обґрунтовано та введено в сучасний науковий обіг поняття суспільної ідеї як динамічної форми суспільної свідомості, розкрито сутність суспільної ідеї як соціокультурного і політичного феномену та досліджено механізми впливу суспільних ідей на процеси політичної інтеграції та національного самовизначення, встановлено логіку становлення суспільної ідеї у її звязку з трансформацією суспільної дійсності та засвоєнням суспільно-політичних інновацій, що безпосередньо повязані з її (ідеї) реалізацією.У першому підрозділі - "Суспільна ідея як форма суспільної свідомості" - висвітлюються основні підходи до явища суспільної ідеї, що вироблені в світовій і вітчизняній науковій думці та можуть бути застосовані в нинішніх умовах до вивчення цього феномену. Перша з них передбачає самостійну і творчу роль ідей стосовно дійсності, підпорядкованої загальному плану чи змістовній тенденції в житті суспільства, що може тією чи іншою мірою втілювати наперед задані смисли в інституціях, цінностях, символах і т. ін. Сучасний номіналізм, натомість, вважає ідеї відображенням реальних явищ і процесів, які мають вищий рівень імперативності і, по суті, визначають зміст і апріорну тенденційність суспільних ідей та зацікавленість їхніх носіїв. Тому значна увага в дисертації приділяється основним закономірностям, згідно з якими функціонують суспільно значущі смисли (ідеї) в системах соціально-політичного комунікування, а також новітнім тенденціям у сфері ЗМК. З іншого боку, розвиток медіа-технологій сприяє тому, що з універсального соціального медіатора ЗМК, за певних обставин, перетворюються на знаряддя універсальної маніпуляції, адже інформаційні засоби впливу на суспільство нині прогресуючими темпами витісняють усі інші традиційні засоби для реалізації інтересів і стратегій осіб, груп і цивілізацій.На основі здійсненого дослідження виявлено механізми і закономірності впливу суспільних ідей на формування чинників соціально-політичної інтеграції - єдиної ідентичності, цілісної політичної системи, світоглядних і політико-культурних особливостей нації, її ціннісних і стратегічних пріоритетів. З цією метою здійснюється аналіз суспільно-політичних процесів та дискурсів в Україні в період між здобуттям незалежності і подіями Помаранчевої революції, протягом якого, згідно з авторською гіпотезою, відбулося оформлення основних ціннісних, соціокультурних, структурних та політико-правових (інституційних) характеристик української політичної нації.