Проблема військовополонених періоду Першої світової війни. Питання їх залучення до робіт на промислових підприємствах, у сільському господарстві. Становище військовополонених німецької та австро-угорської армій, що перебували на території Сумщини.
Аннотация к работе
Сумщина та військовополонені Першої світової війни військовополонений війна промисловий німецькийНа початку ХХІ ст. у військових конфліктах та локальних війнах, як і сто років тому, потребують вирішення проблеми визначення статусу військовополонених, гуманного ставлення до них, повернення на батьківщину. Саєвич дослідив роль української громади в утворенні таборів військовополонених українців російської армії в Австро-Угорщині та Німеччині, національно-патріотичну та культурно-освітню працю галицько-буковинських і наддніпрянських громадсько-політичних діячів серед полонених українці; показав матеріально-побутові умови табірного життя [4]. Тут містяться матеріали, що характеризують становище, умови перебування та праці військовополонених на території Сумщини, а також напрями переміщення полонених наприкінці війни. Так, уродженець Канева Олексій Варавва (літературний псевдонім - Олекса Кобець) 1931 р. опублікував автобіографічний твір «Записки полоненого», в якому детально розповідається про участь автора - вояка російської армії - у війні, полон, перебування у таборах Угорщини, втечі з полону та переміщення до табору у німецькому м. Термін «Сумщина» відносно того часу носить умовний характер: фактично йдеться про території, що в період Першої світової війни перебували у складі чотирьох російських губерній: Харківської (Сумський, Лебединський повіт), Полтавської (Роменський, частково Г адяцький, Лохвицький та Зіньківський повіти), Чернігівської (Конотопський, Кролевецький, Глухівський повіти, частина Новгород - Сіверського повіту) та Курської (Путивльський, частково Суджанський повіти).