Визначення поняття співтворчості у сумісній професійній діяльності. Процедура діагностики та методики формування ансамблевих якостей у студентів-вокалістів. Дослідження проблеми досягнення емпатійного характеру відносин між співаком та концертмейстером.
Аннотация к работе
Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, профессор Курлянд Зінаїда Наумівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Падалка Галина Микитівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист дисертації відбудеться "_7__" грудня_ 2002 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Праці багатьох дослідників (Абульханова-Славська К.О., Донцов О.И., Єршов О.О., Касьянова Є., Корнєв О., Нємов Р.С., Петровський А.В., Шпалинський В.В., Рибакова М.М., Ружичка І., Слободяник М.В., Чачава В., Чистякова М. та ін.) з проблеми сумісної діяльності, співвиконавства засвідчують, що зміст та якість професійної підготовки студентів-вокалістів до сумісної діяльності з концертмейстером у досягненні співтворчості між ними слід розглядати як важливу мету вищої професійної освіти, що спрямована на вирішення багатьох завдань, а саме: переусвідомлення стереотипів професійної орієнтації студентів-вокалістів, розвиток їхніх ансамблевих якостей, переорієнтація поглядів на сутність виконавчого процесу як професійної взаємодії двох рівноправних партнерів. Актуальність, недостатня наукова і методична розробка означеної проблеми і водночас нагальна потреба музичної виконавської практики обумовили вибір теми дослідження "Сумісна діяльність співака і концертмейстера у професійній підготовці студента-вокаліста". Гіпотеза дослідження - процес професійної підготовки студентів-вокалістів до сумісної діяльності з концертмейстером (чинниками якого виступають: особистісно орієнтована взаємодія студента-вокаліста і концертмейстера; насиченість навчально-пізнавального процесу полікультурним змістом завдання) відбуватиметься ефективніше за таких умов: індивідуальний підхід до формування особистості студента-вокаліста; розвиток творчої активності студента-вокаліста; досягнення емпатійного характеру взаємовідносин між студентом-вокалістом і концертмейстером. Методи дослідження: для вирішення окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використовувались: загальнонаукові методи теоретичного рівня (вивчення й аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми професійної підготовки студентів-вокалістів до спільної діяльності з концертмейстером, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних для побудови моделі і зясування умов професійної підготовки студентів-вокалістів до спільної діяльності з концертмейстером, вивчення й аналіз досвіду навчально-виховної роботи вищого музичного закладу, узагальнення передового досвіду педагогічної і виконавської практики); методи емпіричного дослідження (анкетування, спостереження, бесіди, вивчення характеристик спільної виконавської діяльності студентів-вокалістів і концертмейстерів у навчальному процесі, самооцінка, самоаналіз, методика діагностики ансамблевих якостей, САН, методика В.В. Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше визначено та діагностовано ансамблеві якості студентів-вокалістів; виокремлено педагогічні умови, що сприяють удосконаленню професійної підготовки студента-вокаліста до сумісної діяльності з концертмейстером; розроблено й науково обгрунтовано модель професійної підготовки студентів-вокалістів до сумісної діяльності з концертмейстером; уточнено та науково обґрунтовано поняття "співтворчість" і "навчальна співтворчість"; розкрито взаємозвязок між рівнями розвитку ансамблевих якостей студентів-вокалістів і проявом співтворчості з концертмейстером; подальший розвиток дістала проблема вдосконалення професійної підготовки майбутніх співаків.У першому розділі "Теоретичні засади сумісної діяльності співака і концертмейстера в ході професійної підготовки студента-вокаліста" проаналізовано стан досліджуваної проблеми в літературі, уточнено сутність і розкрито структуру понять "творчість", "співтворчість" і "навчальна співтворчість"; обгрунтовано структуру професійних якостей студента-вокаліста; розкрито специфіку професійної діяльності концертмейстера; визначено педагогічні умови, що сприяють ефективній підготовці студентів-вокалістів до сумісної діяльності з концертмейстером. Узагальненість і універсальність запропонованих структур дозволяє використовувати їх як теоретичну основу для дослідження проблеми сумісної діяльності студента-вокаліста і концертмейстера, де мета - досягнення співтворчості як вищого рівня сумісної діяльності - формує відповідно потребу, мотив і спільні дії для її реалізації.