Дослідження та опис особливостей окремої та сумісної дії радіонуклідів 137Cs і рентгенівського випромінювання, а також іонів важких металів (Ni2 , Cu2 , Ba2 , Cr6 , Pb2 ) у різних дозах і концентраціях на життєздатність клітин лінії L929 в культурі.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАЗахист відбудеться "19 "листопада 2001 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03127, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул. Сравнительний анализ влияния разных видов излучений на клетки при разных дозовых нагрузках показал увеличение биологической эффективности радиационных факторов в последовательности: g-кванты 137Cs (внешнее облучение) <рентгеновские лучи <радионуклиды 137Cs (внешнее и внутреннее облучение). Установлено, что рентгеновские лучи и радионуклиды 137Cs (в равнозначных дозах 1,0 Гр) с тяжелыми металлами (Cr, Pb, Cu, Ni и Ba) в ЕС50 вызывают антагонистические эффекты за показателями гибели клеток на 1-5 сутки их культивирования, при этом коэффициенты суммации существенно выше при использовании 137Cs, чем R-квантов. Сумація ефектів сумісної дії R-квантів чи радіонуклідів 137Cs та важких металів за показником утворення полікаріоцитів, як маркера репродуктивної загибелі клітин, при різних дозах та концентраціях чинників і термінів культивування може проявляти як антагоністичну так і адитивну чи синергічну залежність.Дослідження біологічних ефектів різних видів іонізуючого випромінювання в широкому діапазоні доз у сукупності з дією інших чинників довкілля, визначення типових змін та особливостей структурних і функціональних порушень в біологічних системах набуває актуальності у звязку із негативним їх впливом на біоту [Ершов и др., 1992; Василенко, 1993; Трахтенберг и др., 1994; Позолотина, 1996; Медведь и др., 1997; Вишневский и др., 2001]. Численні літературні дані вказують на причиннонаслідкові патогенетичні зміни в організмі людини та тварин, що ініційовані сумісною дією різних фізичних та хімічних факторів [Руднев и др., 1992; Белов и др., 1993; Иваницкий, 1995; Барабой та ін., 1999; Шестопалов та ін., 2001; Чаяло та ін., 2001; Бебешко и др., 2001]. Кавецького НАН України як складова частина наукових тем "Дослідити можливість формування адаптивних змін до дії малих доз іонізуючого випромінювання на різних рівнях організації живих систем", що виконувалась у 1997-1999 рр. за постановою Бюро відділення МББЕКФ НАН України, протокол №12 від 21.11.96, № державної реєстрації 0197U006235, шифр 2.28.10.3 та “Дослідити радіобіологічні особливості “доза-час-ефект” на клітинному, системному та організмовому рівнях за умов пролонгованого опромінення в малих дозах радіонуклідами цезію та стронцію”, що виконується з 2000 р. за Постановою Бюро відділення МББЕКФ НАН України, протокол №13 від 25.11.99, № державної реєстрації 0100U000626, шифр 2.2.5.222. Метою роботи було дослідити особливості біологічної ефективності сумісної дії різних видів іонізуючої радіації та важких металів за показниками життєздатності клітин в культурі. 3) дослідити вплив РВ в широкому діапазоні величин доз за показниками кінетики росту, мітотичної активності та утворення полікаріоцитів у культурі клітин лінії L929;У другій серії експериментальних досліджень сумісно із солями ВМ до поживного середовища з клітинами додавали РН 137Cs у вигляді водного розчину CSCL питомою активністю 3,6 МБК/мл, яка при експозиції 1 год формувала поглинуту дозу іонізуючої радіації 1,0 Гр. Значне пригнічення виживання (ВЖ) клітин на 1 та 2 доби культивування обумовлює зниження щільності клітинної популяції на 5-у добу культивування для даної групи до 69 % відносно інтактного контролю. Аналіз кривих росту клітин в культурі, опромінених в дозах 0,1 та 0,5 Гр, вказує на незначне зниження ВЖ клітин протягом 5 діб культивування. Мітотична активність клітин в інтактному контролі характеризується збільшенням показника на 2-у добу із подальшим зменшенням до 5-ї доби культивування, що відповідає стаціонарній фазі росту культури, яка характеризується утворенням щільного моношару, виснаженням поживного середовища і накопиченням метаболітів клітин. Максимум мітотичної активності клітин, що опромінені в дозах 0,5 та 1,0 Гр, проявляється на 2-гу та 3-ю доби, проте при подальшому культивуванні МІ у цих групах також різко зменшується.Сумісний вплив радіонуклідів 137Cs чи рентгенівського випромінювання та важких металів на клітини лінії L929 в культурі викликає зміни показників їх життєздатності, які виражаються у характерній різнонаправленій сумації ефектів від дії кожного із чинників і залежать від природи агента, дози (концентрації) та часу,що минув після експозиції. Установлено, що поглинута доза рентгенівського випромінювання 0,1 Гр не призводить до помітних змін показників життєздатності ізольованих клітин лінії L929.