Структурно-семантичні та дериваційні особливості суфіксальних універбів російської мови. Характеристика продуктивних й непродуктивних моделей базових словосполучень. Інвентар суфіксів, за допомогою яких утворюються універби. Усічення мотивуючої основи.
Аннотация к работе
АРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Петров Олександр Володимирович, Таврійський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Лучик Алла Анатоліївна, Національний університет "Києво-Могилянська академія", професор кафедри загального та словянського мовознавства; кандидат філологічних наук, доцент Дьячок Наталія Василівна, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, доцент кафедри мовознавства та російської мови. Захист відбудеться "21" жовтня 2009 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.05 при Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Універбацію в широкому розумінні трактують як утворення слів на базі синтаксичних конструкцій, ураховуючи відповідні різновиди: абревіацію, субстантивацію, складання, суфіксацію, у тому числі й нульову. У вузькому розумінні універбація - це процес стиснення лексичних одиниць, що супроводжується афіксально оформленою конденсацією семантики у вихідному варіанті. Суфіксальний універб становить "нове слово, що зберігає старе значення" і є стилістичним синонімом до мотивуючого словосполучення. Незважаючи на широке розроблення проблеми універбації в сучасній лінгвістиці, гніздова організація суфіксальних універбів не була предметом спеціального вивчення, відсутні також роботи, виконані на основі комплексного підходу до поданого явища. Теоретичне значення роботи полягає в розгляді звязку синтаксису, словотвору й лексики в аспекті суфіксальної універбації; виявленні спектру дериваційних словосполучень різних моделей та нових мотиваційних відношень; визначенні місця суфіксальних універбів у словотвірному гнізді і лексико-семантичній системі російської мови; вивченні й описові словотвірних ланцюжків, словотвірних парадигм і словотвірних рядів універбів.На основі кількох ЛСВ означального можуть породжуватися універби з різною словотвірною структурою; пор. на І кроці (22 одиниці): холостяк < [холостой мужчина] холостой1 "неженатый", холостяк < [холостой рейс] холостой2 "осуществляемый транспортом без груза"; на II кроці (13 одиниць): брошенка < [брошенная стройка] брошенный1 < бросить1 "прекратить делать что-л.", брошенка < [брошенная женщина] брошенный2 < бросить2 "оставить кого-л. У підрозділі 2.4 "Суфіксальні універби із залученими предикатними актантами" описано універби, умотивовані словосполученнями з предикатними актантами. У підрозділі 2.5 "Власна назва в складі мотивуючих словосполучень" виділено дві семантичні моделі суфіксальних універбів із залученим предикатним актантом: антропонім - відперсональний прикметник - універб і топонім - відтопонімічний прикметник - універб.