Судовий захист прав і інтересів членів сім’ї власника житлового приміщення - Автореферат

Національний університет внутрішніх справ Спеціальність 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес;Робота виконана на кафедрі цивільного і трудового права Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Погрібний Олексій Олексійович, Одеський юридичний інститут НУВС, перший проректор з навчальної та методичної роботи. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Жилінкова Ірина Володимирівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри цивільного права №1;Сказане стосується також і питань реалізації права на житло такою категорією громадян, які не є власниками жилого приміщення, проте є членами сімї власника. Оскільки сімя є природним і основним осередком суспільства і має право на захист із боку суспільства та держави, то загальною спрямованістю всіх галузей законодавства України є визначення більш привілейованого правового статусу члена сімї, порівняно з іншими особами. Правильне визначення кола членів сімї власника жилого приміщення має велике практичне значення для виявлення особливостей набуття ними права на житло, а також користування ними жилою площею. Крім того, ефективність здійснення членами сімї власника жилого приміщення свого права на житло має пряму залежність від тих юридичних механізмів, які покликані гарантувати його. Актуальність цього дослідження обумовлюється ще й тим, що протягом багатьох років затягується прийняття нового ЖК України - нормативно-правового акта, який повинен регулювати на основі конституційних положень питання, повязані із забезпеченням права громадян на житло.При цьому зазначено, що відсутність у Конституції України визначення категорії “громадян, які потребують соціального захисту”, а також широке використання в чинному законодавстві категорії “соціальний захист” щодо окремих верств населення, “малозабезпечений громадянин (сімя)”, призводить до невизначеності в питанні про коло осіб, право на житло яких має бути реалізоване за рахунок держави. Інакше кажучи, його змістом є гарантована законом можливість побудувати або придбати житло у власність, отримати в користування житло, що є обєктом права державної, комунальної власності або взяти в найм обєкт, що перебуває в приватній власності, набути право користування житлом в якості членів сімї власника жилого приміщення, а також в якості осіб, які постійно проживають із наймачем житла, а також стабільно користуватися житлом в умовах свободи вибору місця проживання і цивілізованого (безпечного) середовища існування, яке забезпечується державними гарантіями недоторканності житла і недопущення свавільного його позбавлення. У підрозділі 2.2 “Житлові права та обовязки членів сімї власника жилого приміщення” дисертант, перш за все, звертає увагу на те, що члени сімї власника жилого приміщення не мають права власності на житло, в якому вини проживають, що суттєво відрізняє їхній правовий статус від правового статусу власника такого приміщення, унеможливлюючи, зокрема, право розпорядження цим майном. Доводить необхідність закріплення в українському законодавстві положення, що перехід права власності на жиле приміщення до іншої особі не є підставою для припинення права користування жилим приміщенням членами сімї попереднього власника, якщо інше не встановлено угодою між власником і членами його сімї. У підрозділі 2.3 “Право члена сімї власника на судовий захист житлових прав та інтересів” проаналізовано дві точки зору щодо розуміння права на захист: “традиційна” - право на захист є складовою частиною самого субєктивного права поряд із правом на власні дії, а також правом вимагати певної поведінки від зобовязаних осіб; та “альтернативна” - право на захист являє собою самостійне субєктивне право (І.О.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукових проблем, повязаних із судовим захистом житлових прав та інтересів членів сімї власника жилого приміщення. Соціально-економічна гострота проблеми забезпечення житлом на разі привертає особливу увагу дослідників до питань реалізації конституційного права особи на житло. Оскільки таке право належить особі від народження, незалежно від будь-яких обставин, особливої актуальності набуває питання реалізації права на житло особами, які не є власниками жилого приміщення, в якому вони проживають, зокрема і членами сімї власника жилого приміщення. Право на житло членів сімї власника жилого приміщення включає в себе право на отримання житла, право на користування ним, право на покращання житлових умов, право на використання житла для особистого проживання, право на безпечне для проживання середовище та право на недоторканність житла. Право на судовий захист виникає з моменту початку вчинення дій, що загрожують праву на житло члена сімї власника жилого приміщення, чи виникнення загрози вчинення таких дій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ