Характеристика сутності і значення інституту судового контролю за законністю та обґрунтованістю застосування арешту. Роль учасників попереднього слідства у виконанні функції судового контролю. Вивчення прокурорсько-слідчої та судової практики арешту.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРоботу виконано на кафедрі організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України ім. Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, віце-президент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Грошевий Юрій Михайлович, завідувач кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії ім. Офіційні опоненти : доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Михайленко Олександр Романович, професор кафедри правосуддя Київського університету ім. кандидат юридичних наук, доцент Кожевников Геннадій Костянтинович, начальник кафедри кримінального процесу Університету внутрішніх справ України (м. Захист відбудеться “_07” грудня_19988 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 Київського університету імені Тараса Шевченка.Метою дисертаційного дослідження є глибокий і комплексний розгляд та удосконалення положень, що стосуються законності та обґрунтованості застосування запобіжного заходу - взяття під варту; судового контролю за законністю та обґрунтованістю арешту; процесуального механізму оскарження постанов судді про скасування санкції прокурора на арешт, вирішення проблем продовження судом строку тримання підсудного під вартою. проаналізувати прокурорсько-слідчу та судову практику арешту, виявити типові порушення кримінально-процесуального законодавства, яких припускаються слідчі та прокурори при обранні запобіжного заходу - взяття під варту, а також прокурори, що дають санкцію на арешт; Нормативну базу дослідження становлять: Конституції України та Російської Федерації, Декларація про державний суверенітет України, КПК України та Російської Федерації, Республіки Молдова, проекти КПК України та Росії, Закон України “Про прокуратуру”, постанови Пленумів Верховних Судів України та Російської Федерації, Загальна декларація прав людини, Конвенція Співдружності незалежних держав про права та основні свободи людини, Міжнародний біль про права людини, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод, накази Генерального прокурора Союзу РСР, накази Генерального прокурора України, Генерального прокурора Росії. Емпіричну базу дослідження складено за результатами вивчення зведених звітів Генеральної прокуратури України за 1995 - 1996 рр. про надання санкцій прокурорами на взяття під варту; довідки Генеральної прокуратури України про криміногенну ситуацію в Україні, узагальнення Генеральної прокуратури України “Про стан прокурорського нагляду за виконанням конституційних прав громадян при розслідуванні кримінальних справ, а також за виконанням строків слідства та утримування обвинувачених під вартою”, узагальнення матеріалів з розгляду скарг на санкцію прокурора на арешт; узагальнення Верховним Судом України судової практики, розгляду судами скарг на санкції прокурора на арешт; узагальнення Генеральною прокуратурою України практики опротестування судових рішень про скасування санкцій прокурора на арешт; вивчення інформації Першого заступника Генерального прокурора України; вивчення та узагальнення 35 наглядних проваджень та 245 кримінальних справ; методом стандартизованого інтервю опитано понад 60 працівників прокуратури, міліції, служби безпеки та суддів. визначено наукову класифікацію обєктів і субєктів, розміри та межі судового контролю, роль учасників слідства у виконанні функції судового контролю законності та обґрунтованості застосування арешту, на основі чого пропонується статтю 2363 КПК України доповнити словами такого змісту: “У разі надходження скарг від неналежних субєктів суддя своєю постановою відмовляє у розгляді скарги та припиняє судочинство на слідстві”.Інститут судового контролю за арештом є однією з умов підвищення гарантій прав кожного підозрюваного та обвинуваченого, дає можливість законними засобами реагувати на порушення прав та свобод при обранні запобіжного заходу - взяття під варту через звернення до суду, оскільки суд за характером своєї діяльності, специфіки завдань, які перед ним стоять, та своєрідності методів і форм, які ним застосовуються, посідає особливе місце в системі поділу влади у правовій державі. Роль учасників попереднього слідства у здійсненні функції судового контролю за законністю та обґрунтованістю застосування арешту” зазначається, що застосування запобіжного заходу - взяття під варту - допускається тільки стосовно обвинуваченого , а у виняткових випадках - стосовно підозрюваного, у звязку з вчиненням суспільно-небезпечних дій, за які закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком понад один рік.