Соціологічна інтерпретація поняття "судова влада". Соціальна роль правової культури, свідомості, комунікації, соціальних технологій у функціонуванні судової влади України. Сучасний стан судової влади, соціально-правові тенденції і напрями її реформування.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В. Н. СУДОВА ВЛАДА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВАРобота виконана у Харківському національному університеті імені В. Н. Науковий керівник:доктор філософських наук, професор Шкода Володимир Васильович, Харківський національний університет імені В. Н. Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор Герасіна Людмила Миколаївна, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, професор кафедри соціології і політології кандидат соціологічних наук, доцент Лапшина Вікторія Леонідівна, Національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри прикладної соціології Захист відбудеться 19 квітня 2005 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 у Харківському національному університеті імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н.Дисертаційне дослідження присвячено вивченню судової влади в сучасній Україні. Актуальність соціологічного вивчення судової влади пов‘язана з тим, що в умовах сучасної політичної ситуації саме судова влада, що поступово набуває самостійності й незалежності, стає реальним важелем стабільності в суспільстві, надзвичайно важливим інструментом стримань і противаг у системі здійснення державної влади, ґарантом найвищої юридичної сили Конституції України як Основного закону. На наш погляд, судова влада заслуговує на глибоке соціологічне вивчення, оскільки саме в наші дні вона переживає своє реформування, яке пов‘язане не стільки зі зміною законодавчих актів, що стосуються судової влади, скільки зі спробою змінити основну парадигму судової влади - збільшити її соціальну роль та соціальну значущість у сучасному українському суспільстві, що трансформується. Слід також звернути увагу на дослідження судової влади американськими вченими. Тейлора зводиться до таких положень: право не стоїть на місці, воно постійно розвивається і створюється судом; у судовій практиці є доцільним існування меж вільного поводження з правом, бо в ньому виникає розрив між реальним та ідеальним.Поряд із цим розглядались такі категорії, як “суд”, “правосуддя”, “судова влада”. У результаті дослідження специфіки вищевказаних категорій, автор подає своє розуміння судової влади, сутність якого зводиться до такого: судова влада - це специфічна гілка державної влади, яка проявляється у можливості судових рішень впливати на поведінку індивідів і процеси, що відбуваються в суспільстві, а також судова влада повинна сприяти розкріпаченню особистості, що проявляється у можливості завжди відстояти свої права в суді. Аналізуючи теоретичні положення з позицій, з яких у соціології вивчалась судова влада, автор дійшла висновку про те, що судова влада вивчалась на рівні соціології права. Початок оформлення соціології права в самостійну дисципліну автор повязує з функціонуванням судової влади, оскільки процес вивчення права почався саме з процесу вивчення судочинства, його формального аналізу, що вимагав перейти від вивчення “права в книжках” до “права в житті”. Як соціальний інститут судову владу можна описати за допомогою таких понять: судова діяльність (процес прийняття судового рішення, взаємостосунки суддів та учасників судового процесу, вивчення “соціального середовища”, в якому здійснюється правосуддя, психічної взаємодії між “середовищем” і судом, прокурором, адвокатом, що беруть участь у розгляді справи); роль правової культури щодо судової влади (критерії правової культури - вміння відстоювати свої права в суді, бажання і можливості відстоювати свої права в суді); фактори правової культури (правова соціалізація, правове виховання); механізми і способи реалізації правової культури; ознаки наявності або відсутності судової влади; форми виявлення судової влади; форми існування судової влади (проявляється в покаранні та підтриманні, прийнятті рішень, співробітництві); ефективність судочинства; ефективність виконання судових рішень; показники і фактори реалізації судової влади.