Дослідження конституційно-правових проблем функціонування судової системи України. Труднощі адаптації до законодавства Євросоюзу. Гарантії та механізми забезпечення незалежності суду. Мета апеляційного оскарження. Порядок розгляду господарських спорів.
Аннотация к работе
Протягом більш ніж двадцяти років існування самостійної Української держави організація і діяльність багатьох її органів досить часто зазнавала змін при чому досить часто такі зміни були фундаментальними. Судова влада в Україні, як самостійна гілка влади, визначена конституційно, пройшла досить тривалий і багатоаспектний процес формування. Фактично необхідно було створити окрему незалежну судову гілку влади, яка б дійсно забезпечувала реалізацію основних Конституційних принципів, спрямованих на досягнення демократизму, гуманності, справедливості у вирішенні спорів, забезпечення реального захисту прав особи, її свободи тощо. Формування незалежності судової влади було також зумовлено необхідністю делегування повноважень від правоохоронних органів до закріплення відповідних функцій за судовими органами. чіткого усвідомлення потребують такі проблеми як роль і місце судової влади в суспільстві, її співвідношення з законодавчою та виконавчою владою, гарантії та механізми забезпечення незалежності суду, раціональна побудова судової системи, вироблення відповідних судових процедур з метою забезпечення доступного, оперативного, неупередженого і якісного розгляду судових справ.Підсумовуючи аналіз особливостей досліджуваного предмета нормативно-правового регулювання, можна сформулювати визначення відповідного поняття: предметом нормативно-правового регулювання правового статусу судів загальної юрисдикції в Україні є суспільні відносини, які виникають у процесі організації і діяльності цих органів та їх особового складу з вирішення різноманітних правоохоронних питань у сфері виконання покладених на нього завдань. Специфіка конституційного правового регулювання організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні полягає в наступному: - Конституція України має вищу юридичну силу відносно принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції, обовязкових для галузевого законодавства; Правосуддя можна визначити як державну діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановлений законом процесуальній у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і Конституційним Судом. Для правового регулювання судів в Україні першочергове значення мають такі законодавчі акти: Закони України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів";«Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів»; "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України" та інші; Кодифікаційні процесуальні кодекси: Кримінально-процесуальний кодекс України, Господарсько-процесуальний кодекс, Кодекс адміністративно судочинства, Цивільно-процесуальний кодекс.Сукупність повноважень, даних в силу закону відповідному виду судів щодо вирішення питань їх юрисдикції, загальних для всієї судової системи, у яких виражаються завдання і функції по здійсненню єдиної судової політики в державі, загалом складають юрисдикцію судових органів [31, c. Зміст цієї юрисдикції багатозначний, оскільки для її розгляду необхідно виходити із завдань і функцій, обумовлених судовою політикою, встановити конституційно закріплене коло предметної компетенції судової системи і розкрити повноваження кожного виду судів щодо вирішення питань їх відання. Ними, з одного боку, охоплюються права, які забезпечують підпорядкування відповідних субєктів судової влади і визначальне положення суду у взаємовідносинах з іншими органами, з другого боку - різнопланові обовязки і, насамперед, - обовязок справедливо і своєчасно розглядати спори про право, без чого правосуддя взагалі неможливе [20 c. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Закону то основим завданням є забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.Судова система України - це сукупність усіх судів, що діють на її території, мають загальні завдання, організовані і функціонують на єдиних демократичних принципах, повязаних між собою відносинами із здійснення правосуддя. Спеціалізований суд - це створена в системі судів загальної юрисдикції самостійна судова структура (самостійний вид судів), повноваження якої визначаються законом за принципом спеціалізованої компетенції з розгляду певної категорії справ, виокремлених за галузевою чи субєктною ознакою, а правосуддя здійснюється за нормами відповідних галузей процесуального законодавства.