Аналіз Законів України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та "Про судоустрій і статус суддів". Необхідність унеможливлення впливу політичних партій та державних органів на формування та функціонування органів судової влади.
Аннотация к работе
Старт нинішньої судової реформи в Україні (внесення змін до Конституції України щодо правосуддя) покладено Указом Президента України Петра Порошенка «Конституційну Комісію» від З березня 2015 року №119/2015 [1].Верховна Рада України після одержання висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України попередньо схвалила його 2 лютого 2016 року, а в один день, 2 червня 2016 року, прийняла Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VIII [4], а потім - Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII [5] - уже із врахуванням конституційних змін. Цей закон було прийнято вже після масових акцій протесту взимку 2013-2014 років («Революції гідності»), і основний наголос у ньому зроблено на підвищення вимог щодо суддів та посилення їх відповідальності за ухвалені судові рішення. Дана стаття відрізняється від уже наявних наукових праць на цю тему тим, що судова реформа аналізується з точки зору деполітизації судової влади, внесеними 2016 року змінами до Конституції України щодо правосуддя та прийнятим на їх основі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що є основною метою статті. Однопорядковим із поняттями «судова влада» і «правосуддя» є поняття «судоустрій», яке позначає встановлену законодавством організацію судової влади держави. Тому законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» передбачено інший порядок призначення суддів - без участі Верховної Ради України: «Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом» (ч.