Функції суду у досудовому провадженні. Зв"язок судової діяльності та прокурорського нагляду. Правові засади судової діяльності із застосуванням кримінально-процесуального примусу. Надання дозволів на проведення процесуальних та оперативно-розшукових дій.
Аннотация к работе
Одеська національна юридична академія Робота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України. АЛЕНІН Юрій Павлович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри кримінального процесу Захист відбудеться 22 січня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.03 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: м.Тому виникає необхідність у наявності ще одного субєкта у досудовому провадженні - суду (судці), який у досудовому провадженні посідає особливе місце серед владних субєктів процесу. Суд (суддя) є нейтральним арбітром, який не виконує ані процесуальну функцію кримінального переслідування, ані процесуальну функцію захисту. У досудовому провадженні лише суд (суддя) відповідає тим вимогам незалежності та безсторонності, які встановлені для носіїв судової влади Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини. Розширення ролі суду (судді) у досудовому провадженні (під яким розуміється стадія порушення кримінальної справи, стадія досудового розслідування, діяльність прокурора у справі, що надійшла до нього від слідчого) підтверджується даними судової статистики. висунуто та обґрунтовано тезу, що суд (суддя) повинен надавати дозволи на провадження процесуальних та оперативно-розшукових дій, які повязані з обмеженням найважливіших прав фізичних та юридичних осіб, та тільки суд (суддя) може застосувати до особи заходи кримінально-процесуального примусу, якими обмежуються ці права, а скарги на порушення цих прав мають бути вирішені в порядку окремого провадження; удосконалено: визначення меж судової діяльності у досудовому провадженні; визначення судового контролю у досудовому провадженні та його ознак;Перший розділ «Правова природа судової діяльності у досудовому провадженні» складається із пяти підрозділів, в яких розглянуто питання правової природи судової діяльності у досудовому провадженні, її обєкт, предмет та межі. Вона має специфічні ознаки: є упорядкованою системою дій; субєктом здійснення є суд (суддя); здійснюється у кримінально-процесуальній формі; регламентована нормами кримінально-процесуального права; реалізується виключно у кримінально-процесуальних правовідносинах; має публічно-владний характер; метою є охорона та захист прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави при провадженні у кримінальній справі. Сформульовано визначення судової діяльності у досудовому провадженні як упорядкованої системи дій, здійснюваних судом (суддею) у кримінально-процесуальній формі з метою охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави у досудовому провадженні шляхом розгляду та вирішення подань про надання дозволів на провадження процесуальних та оперативно-розшукових дій, про застосування заходів кримінально-процесуального примусу, скарг на дії, бездіяльність, рішення владних субєктів кримінального процесу. Чепурнова) обґрунтовано, що судова діяльність у досудовому провадженні, по-перше, не має тих ознак, які дозволяли б віднести її до правосуддя, по-друге, має специфічні ознаки, іманентні лише їй, а саме: при її здійсненні не вирішується справа по суті; ініціаційний характер судової діяльності у досудовому провадженні; особливий обєкт та предмет судової діяльності у досудовому провадженні; наявність окремих, які відрізняються за правовою природою, сутністю та метою, напрямів судової діяльності, які можна вважати функціями суду: дозвільна функція, функція застосування заходів кримінально-процесуального примусу, судовий контроль; особливий характер повноважень суду (судді); особлива процедура розгляду матеріалів; визначене коло субєктів судової діяльності у досудовому провадженні; особливий порядок звернення до виконання постанов; особливий порядок оскарження постанов.У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці системної концепції судової діяльності у досудовому провадженні, визначенні шляхів удосконалення механізму реалізації судової діяльності у досудовому провадженні.