Механізми оскарження судових рішень згідно вітчизняного законодавства. Порівняльний аналіз оскарження рішень суду в Україні, країнах Європейського Союзу і Росії при взаємодії судової влади з іншими гілками влади в процесі здійснення державного управління.
Аннотация к работе
Харківський регіональний інститут державного управління В статті розглянуто механізми оскарження судових рішень відповідно вітчизняного законодавства та здійснено порівняльний аналіз оскарження рішень суду в Україні та країнах Європейського Союзу і Росії при взаємодії судової влади з іншими гілками влади в процесі здійснення державного управління в УкраїніЗнаючи, що їх рішення у разі оскарження сторонами будуть перевірені і, якщо виявиться їх незаконність, будуть скасовані, судді першої інстанції, які з певних причин бажали б відступити від безсторонності на користь однієї із сторін у справі, утримуються від такого вчинку не тільки з огляду на його недоцільність, а й через те, що небезпідставно будуть побоюватися, що їх недбалість або несумлінність будуть помічені вищою інстанцією і враховані при вирішенні питань щодо службового підвищення судді. На думку науковців, доступність правосуддя стосовно другої інстанції означає не формальне прийняття і формальний розгляд скарги, а повноцінний судовий розгляд, можливості для осіб, які беруть участь у справі, повно викласти свою правову позицію і можливість для суду сприйняти і осмислити їх обґрунтування, вивчити матеріали справи, докази, які є у справі, проаналізувати норми закону, які мають бути застосовані до спірних правовідносин. Апеляційне провадження є найбільш ефективним способом виправлення судових помилок, у звязку з чим друга інстанція має бути лише апеляційною (у Росії, на відміну від України, на сьогодні це не так), здійснювати повторний розгляд справи без права направлення його на новий розгляд до суду першої інстанції [4, c.672]. Саме цим обумовлене те, що такий перегляд не відбувається в абсолютно кожному випадку, а територіальна віддаленість, тобто поширення юрисдикції цього суду на значно більшу територію, ніж суду першої інстанції, не свідчить про обмеження доступності цього суду. Стосовно кола осіб, які мають відповідне право, то це сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, але суд вирішив питання про їхні права та обовязки (ст.292 ЦПК України, ст.185 КАС України, ст.348 КПК України, ст.91 ГПК України).Отже, ситуація із існуванням двох касаційних судів у судовій системі України зумовлена положеннями Конституції України, де закладено таку модель (ст.125). У Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів систему судових інстанцій пропонується організовувати виходячи з необхідності забезпечення учасникам судочинства рівних прав на оскарження судових рішень. Для цього кожен суд має виконувати функції лише однієї інстанції: місцеві суди - першої інстанції, апеляційні суди - апеляційної інстанції, вищі суди - касаційної інстанції, Верховний суд України - касаційної інстанції у виняткових випадках.