Основні критерії діагностики природженних судинних уражень шкіри та диференційної діагностики судинних невусів. Класифікація типових форм ПСУШ. Аналіз ендогенних факторів ризику, які впливають на формування ПСУШ. Розробка тактики лікування пацієнтів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі дерматовенерології з курсом проблем СНІДУ Національного медичного університету імені О.О. Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Коляденко Володимир Григорович, завідувач кафедри дерматовенерології з курсом проблем СНІДУ Національного медичного університету імені О.О. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Глухенький Борис Тихонович, професор кафедри дерматовенерології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. Шупика доктор медичних наук, професор Проценко Тетяна Віталіївна, професор кафедри дерматовенерології Донецького медичного університету доктор медичних наук, професор Гичка Сергій Григорович, завідувач кафедри патологічної анатомії медичного інституту Української асоціації народної медицини (м. Захист дисертації відбудеться 31.10.2002 р. о 13:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця (м.Вивчити зміни психоемоційного стану пацієнтів з ПСУШ залежно від віку і статі, зясувати критичний період їх формування, запропонувати оптимальні шляхи їх запобігання. Дисертантом особисто оглянуто понад 2000 пацієнтів з набутими та природженими судинними ураженнями, більшості з яких проведено лікування за допомогою судинного лазера, здійснено фотодокументування, розроблено комбінований метод лікування, виконано психологічне тестування пацієнтів та проаналізовано масив одержаних даних. Додатково оглянуто 11 родин зі спадковими ураженнями судин шкіри, зібрано анамнестичні відомості про перебіг вагітності у 232 матерів, які народили дітей з СМ, вивчено психоемоційний стан у 197 осіб, досліджено електронно-мікроскопічні зміни в 16 біоптатах шкіри пацієнтів. Вивчення впливу факторів навколишнього середовища на утворення СМ проведено за допомогою порівняльного аналізу місць народження пацієнтів з різними судинними ураженнями шкіри та за характеристикою типів населених пунктів, де були народжені пацієнти з СМ (301 особа) та КГ (298 осіб). Проаналізовано розподіл монолатеральних фаціальних СМ: за бічністю для загального числа пацієнтів; окремо для осіб чоловічої та жіночої статі; за локалізацією в зонах іннервації гілок трійчастого нерва; в різних зонах іннервіції залежно від бічності ураження - для усіх пацієнтів та осіб обох статей окремо.Аналіз 726 клінічних випадків уражень шкіри (судинних невусів, мальформацій, гемангіом та асоційованих з ними синдромів) виявив, що існують два основні типи таких уражень - проліферативний і непроліферативний. Розроблена методика встановлення діагнозу дозволила провести чітку диференціальну діагностику судинних невусів, судинних мальформацій та капілярних гемангіом на підставі аналізу трьох головних клінічних критеріїв - наявності захворювання при народженні, тенденції до проліферації, проявів спонтанної регресії. Метод може бути застосований у пацієнтів будь-якого віку, забезпечує лізис ектатичних судин без порушення текстури шкіри та подальшого утворення рубців. Розроблений і застосований нами метод комбінованого впливу за допомогою спеціального судинного лазеру на барвнику та гелієво-неонового лазеру дозволив висвітлити ураження, зменшити ризик утворення гіперпігментації, нормалізувати колір та текстуру шкіри пацієнтів з судинними мальформаціями, ускладненими рубцями. Ефективне вирішення проблеми діагностики і лікування природжених судинних уражень шкіри потребує координації та інтеграції роботи неонатологів, педіатрів, дитячих хірургів, дерматологів, невропатологів, окулістів, медичних психологів, що дозволить своєчасно встановити діагноз, обрати оптимальну тактику та метод лікування, запобігти розвитку ускладнень та психосоціальних порушень у пацієнтів та в їх родинах.