Ретроспектива та сучасні дослідження герпетофауни. Загальна характеристика класів земноводних та плазунів. Ретроспектива дослідження фауни. Вивчення хромосом та електрофоретичної рухливості білків. Анотований список амфібій та рептилій Луганщини.
Аннотация к работе
Розвиток промисловості, лісового і сільського господарства ставить тваринний світ, як і всю біосферу, під дію могутнього антропогенного процесу. Ця робота присвячена своєрідній групі хребетних тварин, яка обєднує земноводних та плазунів. Обєднує земноводних і плазунів також й традиційне, в більшості випадків необґрунтоване, неприязне ставлення до них більшості людей. Таке ставлення зрозуміле: незвичайна зовнішність, неприємна на дотик слизька шкіра земноводних; застиглий погляд, що «гіпнотизує», стрімкість рухів (при відсутності кінцівок) та швидкість реакції змій; здатність багатьох видів швидко змінювати забарвлення - все це психологічно відштовхує від них людей. Мабуть тому колишня зоологічна назва цих тварин «гади» (жаб, ропух та тритонів в старій літературі називали «голими», а ящірок і змій - «лускатими» гадами) стала прозивною та набула настільки негативного сенсу, що фактично зникла з уживання у своєму прямому значенні.Земноводні та плазуни України є складовою частиною європейської герпетофауни, тому вони неодноразово ставали обєктами як регіональних, так і узагальнюючих досліджень, в яких піднімалися питання їх систематики.Земноводні або амфібії (Amphibia, від грецького Ьмцй - обидва і ВЯПТ - життя) - хребетні тварини, життя яких на першому етапі, як правило, починається стадіями ікри та личинки (пуголовка) у водному середовищі. Пізніше, на другому етапі життя, відбувається суттєва перебудова усього організму, або метаморфоз личинки перетворюються на дорослих тварин, здатних проводити більшу частину життя на суходолі. Походження земноводних повязано з їхніми предками (рибами) і вони перші серед хребетних опанували наземне середовище існування. Ця зміна відбулася завдяки докорінним перебудовам в організмі, серед яких найважливішими були перехід від плавання до пересування на суходолі і заміна зябрового типу дихання на легенево-шкірне.За останніми даними кількість їх видів у всьому світі сягає близько 6000 [5, 6]. Дорослі тварини відповідно з особливостями зовнішньої будови тіла утворюють три групи, які чітко розрізняються між собою: з «тритоноподібною», «жабоподібною» та «хробакоподібною» (червоподібною) формою тіла. Своєрідність цих форм тіла супроводжується суттєвими відмінностями в анатомоморфологічних особливостях, екології, поведінці, у личинковому розвитку тощо. Разом з тим останнім часом дослідники чинять спроби побудови нової системи амфібій на основі поєднання нових (молекулярних) та традиційних (анатомоморфологічних) методів. [6], Amphibia являють два таксони рангу рядів або підкласів Gymnophiona та Batrachia; до складу останнього входять Caudata і Anura (ієрархічна супідрядність таксонів рангу вище родини у вказаній роботі не обговорюється - вони визнаються невпорядкованими).Намагаючись зясувати, поява яких саме ознак вказувала на перетворення давніх риб на предків земноводних, вчені дійшли висновку, що найважливішим було перетворення плавців на шарнірно-важільні кінцівки (Терентьев, 1961) [9]. Мова іде про кінцівки, що складаються з таких відділів, як стегно (плече), гомілка (передрамень), передплесно (запясток), плесно (пясток) та пятипала стопа (пясть) з фалангами пальців. Найдревнішу групу лабіринтодонтів - акантостегів (Acathostegia) також називають чотириногими рибами, через їхню близьку схожість зі своїми предками - китичноперими рибами. Ці найдавніші четвероногі на черевному боці ще мали риб’ячу луску, хвіст також був схожий на риб’ячий, і також підтримувався радіальними променями, мали вони й бокову лінію. Водночас ці істоти вже були справжніми наземними хребетними з притаманними їм особливостями будови: кістковим черепом з покривних кісток, кінцівками з пальцями, приєднаними до масивних поясів кінцівок.Для більшості амфібій, особливо тих, що живуть поза межами тропіків, властива личинкова стадія, розвиток якої відбувається у воді. Разом з тим серед земноводних є види, які постійно живуть на суходолі, а інші - у воді. Ці саламандри відкладають яйця у вологих місцях, і личинки закінчують метаморфоз усередині яйця, відтак на світ зявляються вже повністю сформовані молоді тварини. Протилежним прикладом є гігантські саламандри роду Andrias, які все життя проводять у воді і в ній же відкладають ікру. Взагалі, хоча земноводні характеризуються винятковим різноманіттям способів життя, дослідники вказують на чотири загальні особливості їхнього розмноження: 1) наявність одного або декількох циклів розмноження протягом року у безхвостих амфібій в середньоширотних регіонах (холодний зимовий і теплий літній періоди), а у вологих тропіках - декількох циклів розмноження;Один з найяскравіших феноменів, який характеризує амфібій, є метаморфоз, при якому рибоподібні личинки зазнають змін, що перетворюють їх на дорослих тварин.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Ретроспектива та сучасні дослідження герпетофауни
1.1 Загальна характеристика класу Земноводні
1.1.1 Систематика та різноманітність амфібій
1.1.2 Загальний погляд на походження земноводних
1.1.3 Специфіка життєвого циклу амфібій
1.1.4 Метаморфоз, неотенія, педоморфоз і педогенез амфібій
1.1.5 Роль амфібій в екосистемах
1.2 Загальна характеристика класу Плазуни
1.2.1 Засоби захисту плазунів
1.2.2 Особливості розмноження та розвитку плазунів
1.2.3 Походження та еволюція плазунів
1.3 Ретроспектива дослідження фауни земноводних і плазунів
1.4 Сучасні методи таксономічної діагностики герпетофауни
1.4.1 Вивчення хромосом
1.4.2 Дослідження електрофоретичної рухливості білків (електрофорез)
1.4.3 Дослідження кількості ядерної ДНК та аналіз її нуклеотидних послідовностей
Розділ 2. Власні дослідження
2.1 Мета і задачи дослідження
2.2 Матеріал і методика роботи
2.3 Анотований список амфібій та рептилій Луганщини