Аналіз положень нормативно-правових актів про співробітництво територіальних громад. Огляд основних аспектів та умов їх спільної діяльності. Сучасний стан практичної реалізації співробітництва територіальних громад, проблеми і напрямки їх вдосконалення.
Аннотация к работе
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ142 Конституції України «Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть обєднувати на договірних засадах обєкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби», але протягом тривалого часу зазначене положення не знаходило реалізації на практичному рівні за відсутності подальшого нормативного регулювання до прийняття Закону України «Про співробітництво територіальних громад» від 17.06.2014 № 1508-VII, як законодавчої основи для кооперації ресурсів органів місцевого самоврядування. Сутність співробітництва полягає у тому, що органи місцевого самоврядування обєднують свої ресурси та зусилля на договірних засадах з метою вирішення спільних проблем життєдіяльності територіальних громад на місцевому рівні, більш ефективного надання послуг місцевому населенню, створення спільних обєктів муніципальної інфраструктури для декількох територіальних громад, вирішення питань соціально-економічного розвитку. Так, термін «співробітництво територіальних громад» визначено як «відносини між двома або більше територіальними громадами, що здійснюються на договірних засадах у визначених цим Законом формах з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень» [4]. Із законодавчого визначення співробітництва територіальних громад дослідники виокремлюють наступні його характерні ознаки: 1) співробітництво передбачає відносини між двома або більше територіальними громадами. Врублевський О. С. визначає, що перша форма співробітництва може бути застосована у тих випадках, коли у одного субєкта співробітництва є можливість надавати певні послуги, а інші не можуть, але спроможні для їх надання делегувати відповідне право та передати необхідні ресурси; друга форма використовується для проведення щорічних конкурсів, олімпіад, змагань, фестивалів шляхом певного внеску кожного потенційного учасника в спільну справу - формують призовий фонд, забезпечують харчуванням, транспортом, житлом та інше; третя форма співробітництва може бути використана, коли на території однієї територіальної громади є певний інфраструктурний обєкт, а інші громади мають необхідність в наданні ним послуг на своїй території та спроможні його спільно фінансувати (утримувати); четверта форма може реалізовуватися шляхом створення спільного комунального підприємства, що буде спеціалізуватися на обслуговуванні територіальних громад - учасниць міжмуніципального співробітництва (забезпечення благоустрою, вивезення сміття та інше); пяту форму співробітництва може бути виражено у вигляді окремого підрозділу чи у складі виконавчого комітету відповідної ради, наприклад, для бухгалтерського та/чи юридичного супроводу діяльності декількох органів місцевого самоврядування.