Аналіз стану та тенденцій розвитку ринку праці в аграрній сфері за період реформування. Визначення перспективних змін сільського безробіття від факторів соціально-економічного характеру. Обґрунтування напрямів стабілізації регіонального ринку праці.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.В. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукУ роботі досліджено теоретико-методичні основи становлення та розвитку ринку праці. Здійснено прогноз сільського безробіття на період до 2010 р. Виявлено вплив факторів на рівень безробіття. Ключові слова: ринок праці, попит, пропозиція, безробіття, робоча сила, конюнктура, заробітна плата. В работе исследованы теоретико-методические основы становления и развития рынка труда. Несоответствие между спросом и предложением на рабочую силу явилась причиной сложной конъюнктуры на рынке труда.В умовах становлення ринкових відносин та посилення конкурентної боротьби як між роботодавцями, так і між працівниками особливої уваги заслуговує питання формування й ефективного функціонування ринку праці. Період реформ в Україні характеризується загостренням соціально-економічних проблем, які призвели до скорочення сільськогосподарського виробництва, збільшення кількості вивільнених працівників і звуження сфери використання праці селян у підприємствах аграрного профілю. Це негативно вплинуло на стан ринку праці, що проявляється через диспропорції між величинами пропозиції та попиту на робочу силу, ріст обсягів безробіття, велике навантаження на вакантне місце й високий рівень безробіття, низьку ціну аграрної праці і як наслідок, - зниження добробуту сільського населення. Вивчення ринку праці знайшло відображення в наукових працях багатьох учених: Д.П. Для вирішення поставлених завдань у роботі застосовувались такі методи: абстрактно-логічний (при вивченні сутності ринку праці, формулюванні теоретичних узагальнень та висновків); порівняння (зіставлення даних звітного року з даними за попередні роки), рядів динаміки (при дослідженні зміни показників у часі); графічний (для наочного зображення результатів дослідження); групування (виявлення залежності рівня безробіття від організаційно-економічних форм господарюючих субєктів, розміру заробітної плати та чисельності працівників сільськогосподарських підприємств); кореляційно-регресійний аналіз (для визначення звязку між досліджуваними показниками); монографічний (при вивченні досвіду кращих господарств); екстраполяції (розраховуючи прогнозні значення чисельності сільських безробітних); економіко-математичного моделювання (оптимізація виробничої структури аграрного підприємства та розподіл безробітних по вакансіях).У першому розділі “Теоретико-методичні основи ринку праці та його особливості в аграрній сфері” розглянуто, проаналізовано і узагальнено методичні підходи дослідників щодо сутності ринку праці та значення його розвитку. Політика зайнятості ґрунтувалася на постійному надлишку робочих місць порівняно з пропозицією робочої сили, що зводило до мінімуму соціальну напруженість, повязану з безробіттям. У другому розділі “Стан та розвиток ринку праці в аграрній сфері Черкаської області” дано оцінку структурно-динамічних тенденцій зміни чисельності сільського населення і аграрних трудових ресурсів, досліджено ефективність використання останніх та проведено аналіз стану регіонального ринку праці. Дослідженнями встановлено диференціацію оплати праці у сільському господарстві за періодами виробничо-господарської діяльності та формами власності роботодавця. Станом на 31 грудня 2004 р. пропозиція робочої сили на поточному ринку праці (чисельність зареєстрованих сільських безробітних) становила 21560 осіб, з яких 14037 осіб є колишніми працівниками сільського господарства.На етапі становлення ринкових відносин ринок праці є одним з головних елементів ринкової системи, який вирізняється специфічними ознаками та особливостями функціонування в аграрній сфері. Середня тривалість пошуку роботи безробітними у сільській місцевості становила 7,5 місяців при періоді незайнятості 18 місяців. Зусиллями останніх протягом 1999-2004 рр. у сільському господарстві було працевлаштовано 29482 особи; набули нових професій і підвищили кваліфікацію відповідно 1539 і 3601 особа; на громадських роботах у сільському господарстві було задіяно 44478 осіб; кількість введених робочих місць в агарній сфері становила 2627 одиниць. Результати прогнозу сільського безробіття свідчать, що при незмінній ситуації на ринку праці в аграрній сфері кількість сільських безробітних до кінця 2010 р. досягне чисельності 59,9 тис. осіб. Ріст безробіття на селі в основному формуватиметься з колишніх працівників сільського господарства, що підтверджує збільшення їх кількості до 44,7 тис. осіб.