Поширення, чисельність і сезонні аспекти перебування рукокрилих на території України. Значення антропогенних і природних сховищ для зимового і літнього перебування тварин. Вплив антропогенних факторів на чисельність і просторовий розподіл рукокрилих.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Науковий керівник кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Загороднюк Ігор Володимирович Луганський національний університет ім. Офіційні опоненти доктор біологічних наук Волох Анатолій Михайлович Таврійська державна агротехнічна академія професор, завідувач кафедрою екології та охорони навколишнього середовища кандидат біологічних наук Дзеверін Ігор Ігорович Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України старший науковий співробітник відділу еволюційно-генетичних основ систематики Захист відбудеться “23 ”січня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.153.01 Інституту зоології ім.Разом з підписанням Угоди Україна прийняла на себе зобовязання, що стосуються визначення у межах своєї території місць, що є важливими для збереження рукокрилих, включаючи їх сховища; з охорони таких місць від руйнування і знищення; з виявлення мисливських угідь рукокрилих та їх збереження від знищення; а також зі вживання інших заходів з охорони рукокрилих (Угода..., 1999). Крім EUROBATS, всі рукокрилі України включені у списки видів, що знаходяться під охороною ще двох міжнародних конвенцій, підписаних і ратифікованих Україною - Бернської (“Про охорону дикої флори і фауни і природних місць існування в Європі”) і Боннської (“Про збереження мігруючих видів тварин”). У процесі роботи проведено вивчення та інвентаризацію фауни рукокрилих у ряді обєктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України - Карпатського біосферного заповідника, Карадазького, Опукського, Ялтинського, Поліського, Луганського природних заповідників, національних парків “Святі гори”, “Деснянсько-Старогутського”, “Подольські Товтри”, регіонально-ландшафтного парку „Гранітно-степове Побужжя” та ін. Результати дослідження використано при підготовці 3-го видання Червоної книги України, розробці рекомендацій із впровадження практичних заходів щодо охорони популяцій рукокрилих України; обґрунтовуванні створення національного парку “Караларський степ”; обґрунтовуванні включення до ПЗФ України ряду інших територій; складанні рекомендацій з охорони троглофільних видів рукокрилих Кримського півострова; підготовці національних звітів України з виконання Угоди зі збереження європейських популяцій кажанів. Результати дисертаційного дослідження представлено на більш ніж 15 наукових конференціях та семінарах, у тому числі: Міжнародному симпозіумі з вивчення рукокрилих (Польща, Миколайки, 23-27.08.2004 р.); 8-му і 10-му Європейських симпозіумах з вивчення рукокрилих (Польща, Краків, 23-27.08.1999 р.; Ірландія, Галвей, 21-26.08.2005 р.); 3-му Міжнародному семінарі “Sacral architecture in animal protection” (Польща, Кальварія Паклавська, 20-21.10.2000 р.); на семінарі з методів моніторингу рукокрилих в зимовий і літній періоди “Bat monitoring workshop” (Румунія, Роматеа, 25-29.06.2003 р.); конференції молодих дослідників “Актуальні питання вивчення та збереження різноманіття” (Київ, МСУ, 13.05.2001 р.); 3-й науковій конференції “Заповедники Крыма: заповедное дело, биоразнообразие, экообразование” (Крим, Сімферополь, 22.04.2005 р.); на щорічних міжнародних теріологічних школах-семінарах (Тернопіль, 28.09 - 02.10.1999 р.; Луганський ПЗ, 14-17.05.2001 р.; ПЗ “Розточчя”, 7-12.10.2002 р.; Прохолодне, 6-11.10.2003 р.; РЛП “Гранітно-степове Побужжя”, 11-16.10.2004 р.; Луганськ, 25-29.11.2005 р.); на семінарах Інституту зоології НАН України в 2001-2005 рр. (“День теріолога”, “Спелеозоологічні дослідження на Україні”, “Дистанційні методи у вивченні рукокрилих” та ін.).Подано огляд історії і географії вивчення рукокрилих фауни України, починаючи з періоду загальнофауністичних досліджень (Pallas, 1811; Nordman, 1840; Кесслер, 1860; Никольский, 1891; Браунер, 1911; Браунер, 1912; Шарлемань, 1915; Огнев, 1928; Флеров, 1929; та ін.) і закінчуючи працями останнього десятиріччя (Ніч кажанів..., 1998; Дикий, 1999; Кондратенко, 1999; Покиньчереда та ін., 1999; Дулицкий, 2001; Міграційний статус..., 2001; Влащенко, 2002; Волох, 2002; Петрушенко и др., 2002; Загороднюк, Годлевская, 2003; Тищенко, 2004; Влащенко, 2005; Тищенко и др., 2005; Zagorodniuk, 1999, 2001; Vargovich, 2000; та ін.). Наведено огляд праць щодо вразливості та зменшення чисельності видів рукокрилих як України (Дулицкий, 1974; Стрелков, 1974; Константинов и др., 1976; Годлевская, 2003; Татаринов, 1974; Крочко, 1973; Крочко, 1981; Бескаравайный, 1988), так і всього світу (Stebbings, 1988; Hutson et al., 2001; Racey, Entwistle, 2003); також проаналізовано праці, присвячені впровадженню та ефективності заходів з охорони рукокрилих у країнах Європи (Baagoe, 1981; Lina, 1981; Lund, 1981; Voute, Lina, 1986; Mitchell-Jones, 1989; Hutson, 1989).