Нафтопереробна промисловість в Україні. Зниження завантаження установок первинної переробки. Номінальні і реальні виробничі потужності з переробки нафти. Організаційно-технологічні особливості галузі та калькулювання собівартості нафтопродуктів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНафтопереробна промисловість виробляє різні сорти бензину, гасу й дизельного палива, численні види технічних, медичних і господарських масел і змащень, кокс, спеціальні продукти, миючі засоби, бітум. В останні роки нафтопереробна промисловість одержала новий напрямок у своєму розвитку. Розвивається виробництво синтетичних жирних кислот і спиртів, виробництво сірчаної кислоти на основі використання побічної продукції.Через відсутність державних інвестицій не реалізуються заходи, накреслені Національною енергетичною програмою України до 2010 р. Проаналізуємо процеси, що відбуваються у галузі. Підсумовуючи наслідки кризових явищ, які мали місце у 2005 р. на ринку нафти і нафтопродуктів, можна дійти висновку про погіршення конкурентоспроможності та інших характеристик, повязаних із скороченням поставок нафти на нафтопереробні заводи (НПЗ). Перший показник, багато в чому повязаний з диверсифікацією постачальників, за 2006 р. становив 15%, тобто саме такою була частка української нафти в загальному обсягу її переробки; Херсонський та Одеський НПЗ повністю залежать від імпортованої нафти (див. табл. В Україні цей показник значно вищий: у 2006 р. він становив 85,13%, у тому числі для Лисичанського НПЗ-99,28%, Кременчуцького-90%, Херсонського-100%, Одеського-100%, Дрогобицького - 80,8%, Надвірнянського НПЗ-14,5%. Щоб вийти на сучасний рівень промислових показників (за існуючої потужності установок первинної переробки нафти 51,1 млн. г/рік), необхідно наростити потужності вторинних процесів каталітичного крекінгу до 10,6 мни. т/рік (приріст 6,92 млн. т/рік), вісбрекінгу - до 4,8 млн. т/рік (4,8 млн. т/рік), гідрокрекінгу - до 0,5 млн. т/рік (0,5 млн. т/рік). гідроочистки - до 17,5 млн. т/рік (9,8 млн. т/рік), каталітичного риформінгу - до 6,4 млн. т/рік (1,2 млн. т/рік), алкілування, ізомеризації та ЕТБЕ - до 2,4 млн. т/рік (2.2 млн. т/рік) Економічно більш обґрунтованою є модернізація НПЗ шляхом зниження потужностей первинної переробки нафти до рівня 24,6 млн. т/рік.Нафтопереробна промисловість провадить різні сорти бензину, гасу й дизельного палива, численні види технічних, медичних і господарських масел і змащень, кокс, спеціальні продукти, миючі засоби, бітум. Для виробництва численних продуктів різного призначення й зі специфічними властивостями застосовують методи поділу нафти на фракції й групи вуглеводнів, а також зміни її хімічного складу. До первинного відносять процеси поділу нафти на фракції, коли використовуються її потенційні можливості з асортименту, кількості і якості одержуваних продуктів і напівпродуктів. До вторинних методів відносять процеси деструктивної переробки нафти й очищення нафтопродуктів. При організації обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості варто враховувати особливості нафтопереробної промисловості.Оскільки технологічний процес протікає у відокремлених установках, обєктом обліку витрат є процес переробки на кожній установці. Витрати на виробництво збираються на рахунку «Основне виробництво». До таких витрат відноситься сировина, матеріали, напівфабрикати власного виробництва й покупні, допоміжні матеріали й паливо на технологічні цілі, основна й додаткова заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, амортизація виробничого устаткування й витрати на поточний ремонт устаткування. Вони включаються у витрати на виробництво шляхом розподілу загальної суми пропорційно витратам на переробку. Витрати по переробці як база розподілу складаються із суми витрат палива й енергії на технологічні цілі, основної й додаткової заробітної плати виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, витрат на утримання й експлуатацію устаткування й внутрішньозаводське перекачування.Для виробництва численних нафтопродуктів різного призначення і з специфічними властивостями застосовують методи поділу нафти на фракції й групи вуглеводнів, а також зміни її хімічного складу. При організації обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості варто враховувати особливості нафтопереробної промисловості. За один виробничий цикл із одного або декількох видів сировини в більшості випадків одночасно виходить ряд нафтопродуктів, що ускладнює визначення собівартості окремого виду отриманої продукції. Оскільки нафтосировина проходить ряд послідовних стадій виробництва, облік і калькулювання організовується по попередільному методу. При визначенні собівартості продукції першої групи виробничих процесів після виключення вартості попутної продукції всі витрати по процесу діляться на кількість отриманої основної продукції.Переробні потужності українських НПЗ у 2006 р.
План
План
Вступ
1. Сучасний стан та перспективи розвитку нафтопереробної промисловості