Походження лісостепу, характеристика географічних, природних умов, ресурсів лісостепової зони. Фізико-географічна характеристика лісостепової зони України. Географічне положення, ґрунти, кліматичні умови, ландшафти, рослинний та тваринний світ лісостепу.
Аннотация к работе
Україну часто називають квітучим краєм. Це - земля, де знання, досвід людей і їх любов до природи можуть творити чудеса, тому дбайливе ставлення до природи мусить бути невідємною рисою характеру кожної молодої людини. Лісостепова зона простягається від Передкарпаття до західних відрогів Середньоросійської височини майже на 1 100 км. Південна межа її проходить на північ від Великої Михайлівки, Ширяєвого, через Первомайськ, поблизу Новоукраїнки, Кіровограда, Олександрії, вздовж р. У лісостеповій зоні перемежовуються лісові ландшафти на опідзолених ґрунтах з лучно-степовими на типових чорноземах.У межах лісостепової зони України на значних площах виходять на поверхню чи залягають близько до неї кристалічні породи Українського щита. Велика територія Лівобережного Лісостепу розміщена в межах Дніпровсько-Донецької западини, виповненої осадовими породами, в яких виявлено поклади нафти і природного горючого газу, камяної солі. На Правобережжі знаходиться Дніпровський буровугільний басейн, геоструктурно повязаний з осадовим чохлом Українського щита. Джерелом нагромадження заліза у відкладах Українського щита були продукти руйнування архейських гранітів і магматичних порід за тривалу геологічну історію. Річний радіаційний баланс у лісостеповій зоні становить 1800-1850 МДЖ/м кв.Про походження ландшафтів і ґрунтів лісостепу існує кілька гіпотез. Докучаєва, лісостеп є древнім зональним ландшафтом, у якому під широколистяними лісами формувалися сірі лісові ґрунти, а під лучно-степовою рослинністю - чорноземи. Надалі лісова рослинність, настаючи з півночі, поступово витісняла степову, перетворюючи степ у лісостеп. Крилова, чорноземні ґрунти лісостепу утворилися в результаті «проградації» (остепніння) підлісних ґрунтів, після того як ліс був знищений чи людиною був вилучений яким-небудь іншим шляхом. Гіпотеза утворення ландшафтів і ґрунтів лісостепу шляхом витиснення лісу луговим степом була розроблена найбільше повно В.Р. Вільямсом.На південь від Українського Полісся лежить лісостепова зона, або Лісостеп, що простягається майже на 1100 км від Передкарпаття на заході до Середньоруської височини на сході. Межа між лісостеповою і степовою зонами проходить по лінії Котовськ (біля кордону з Молдовою) - Первомайськ - Кіровоград - Кременчук - Красноград - Чугуїв - державний кордон України з Російською Федерацією. Оскільки лісостепова фізико-географічна зона розташована між Поліссям і Степом, то в її північній частині відчувається більший вплив природних компонентів, типових для зони лісів, а на півдні посилюється вплив чинників, властивих степовій зоні.Ґрунт формується у верхньому шарі земної кори під впливом багатьох чинників: материнських порід (підґрунтя), води, повітря, тепла, живих організмів. Важливе значення має бережливе ставлення до ґрунтів. Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало-і середньогумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. В умовах оптимального співвідношення тепла і вологи в Лісостепу сформувались різні типи ландшафтів: 1) широколисто-лісові з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами; 2) лісостепові з опідзоленими чорноземами; 3) лукостепові з типовими чорноземами, лучно-чорноземними ґрунтами, суцільно перетвореними в сільськогосподарські угіддя. У різних природно-географічних регіонах ґрунтоутворення має свої особливості, що призводить до формування різних за властивостями типів ґрунтів.Вся поверхня Землі одержує за рік від Сонця, за приблизними оцінками 21•1020 Дж тепла. Починаючи з березня тривалість сонячного сяйва інтенсивно зростає і сягає 120-155 год., у квітні 160-170 год., травні - 240-260 год. У червні інтенсивність такого збільшення нижча через збільшення хмарності порівняно з травнем і перевищує останній усього на 10-30 год. У послідуючі місяці тривалість сонячного сяйва зменшується і складає: в серпні 230-250 години, вересні 170-180 години, жовтні 100-140, листопаді 45-50 год. Найінтенсивніше поглинаються синьо-лілові промені довжиною 0,39-0,48 мкм, дещо менше - жовтогаряче-червоні довжиною 0,64-0,68 мкм і найменше жовто-зелені довжиною 0,50-0,60 мкм.Своєрідність лісостепової зони виражається в тому, що в таких умовах утворилися різні типи ландшафтів: 1) широколистянолісові з сірими й темно-сірими лісовими ґрунтами; 2) лісостепові з опідзоленими чорноземами, представленими фрагментарно широколистяними лісами; 3) лучно-степові з типовими чорноземами, лучно-чорноземними ґрунтами, суцільно трансформованими в сільськогосподарські угіддя. В річкових долинах, давніх улоговинах стоку сформувалися мішано-лісові та болотні ландшафти, площі яких порівняно невеликі. Заболочуються ландшафти у смузі впливу Канівського та Кременчуцького водосховищ. Мале Полісся є акумулятивно-денудаційною рівниною з ландшафтами мішано-лісового та лісостепового типів. Ростоцько-Опільська горбогірна область вирізняється поєднанням контрастних типів ландшафтів: розчленованих лісостепових, лісових горбогірних, поліських суборових.
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Характеристика географічних умов Лісостепу
1.1 Природні умови і ресурси Лісостепу
1.2 Походження лісостепу
Розділ ІІ. Фізико-географічна характеристика Лісостепу