Екзистенціалізм як напрям у філософії двадцятого століття, що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Розкриття екзистенціальних інтенцій спорту в контексті сучасних соціально комунікативних практик.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРоботу виконано в Харківському національному університеті імені В.Н. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Мамалуй Олександр Олександрович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, заслужений діяч науки і техніки України. екзистенціалізм філософія комунікативний Захист відбудеться 23 жовтня 2008 р. о 15.15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.18 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.У цьому контексті спорт ангажується різними політичними й соціальними дискурсами. Істотне зростання значущості спорту в просторі особистісного самовдосконалення та соціальної комунікації значно розширює спектр креативних можливостей як щодо динамізації трансформаційних процесів в українському соціумі, так стосовно подальшої його інтеграції у світ, який дедалі більше глобалізується. Вихідний вузол проблематизації в межах філософії спорту завязаний на питанні про те, що таке спорт, що робить певну діяльність саме спортивною діяльністю. У радянській літературі велике значення мали дослідження з логіки й методології спортивних наук, роботи, присвячені соціально-гуманітарній, етичній й естетичній проблематиці розвитку спорту. На наш погляд, явно недостатньо враховується й ще менше використовується та важлива обставина, що найбагатшим джерелом і основою аналізу та розкриття екзистенціальних характеристик спорту можуть служити класичні праці з філософії екзистенції О.Спорт є агоном, і саме агоністика постає потужним чинником, що постійно штовхає спортсмена до трансцендування та дозволяє відчути дійсність свого буття в спрямованості за межі зовнішньої та внутрішньої даності. Розглянуто змісти, які людина здійснює в спорті: це реалізація цінностей творчості (спортсменами) у процесі тренувань і змагань та цінностей переживання (спортсменами й глядачами) (за В. «Спорт як гранична антропологічна практика: обрій розмикання людини в спортивному агоні» режим функціонування організму спортсмена (як психофізичного субєкта в цілому) розглядається в межах енергійної парадигми як граничний стосовно режиму функціонування організму людини в повсякденному, наявному бутті, тобто як гранична антропологічна практика (за С. «Взаємозвязок практики спорту і смерті» розглянуто особливості усвідомлення присутності смерті в житті в процесі самоактуалізації в спорті. «Екзистенціальне в соціальному» розглядаються питання можливостей і стратегій знаходження ідентичності в спорті як утвердження власного «екзистенціального Я» в соціальному просторі і авторство в спорті як один з маркерів, що визначають його сучасність.