Прагматичні цілі іспаномовного суспільно-політичного дискурсу, способи їхньої реалізації та вплив соціального статусу мовця на семантико-прагматичний зміст дискурсу. Особливості промови та інтерв’ю як інформаційно-переконувальних жанрових форм дискурсу.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРоботу виконано на кафедрі іспанської та італійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор КОРБОЗЕРОВА Ніна Миколаївна, завідувач кафедри іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться 23 грудня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, вул.Володимирська, 58, к.10).В Україні проблеми дискурсу досліджується у працях М.Бартун, Ф.Бацевича, І.Безкровної, О.Боровицької, Р.Бубняк, І.Бехти, А.Бєлової, В.Бурбело, Т.Воропай, О.Галапчук, О.Ільченко, В.Карасика, К.Кусько, О.Кучерової, Д.Мамалиги, Т.Нікульшиної, О.Онуфрієнко, Л.Павлюк, М.Полюжина, М.Поповича, Г.Почепцова, Т.Радзієвської, В.Різун, М.Феллер, Г.Яворської та ін. Необхідність вивчення суспільно-політичного дискурсу як особливого типу комунікації зумовлюється тим, що він інтегрує риси дискурсів, які функціонують у різних сферах життя суспільства, завдяки чому утворюється цілісне комунікативне явище, що визначається низкою характерних рис і ґрунтується на антропоцентричних та комунікативно-прагматичних засадах. Дослідження лінгвопрагматичного аспекту суспільно-політичного дискурсу Іспанії, вивчення соціо-емпіричних та психолінгвістичних аспектів здійснення комунікації засобами продукування текстів може допомогти у розвязанні проблеми ефективності спілкування, що стосується як будь-якої мовної системи в цілому, так і суспільно-політичного дискурсу зокрема. Актуальність роботи визначається тенденціями розвитку сучасної лінгвістики, а саме зростанням інтересу до поглибленого вивчення організації глобальної комунікативної взаємодії у сучасному суспільстві, до засобів моделювання комунікативного процесу з урахуванням фактора адресата, його культурних, етнічних та соціальних особливостей і зумовлена зверненням до питань про особливості організації семантико-прагматичного змісту суспільно-політичного дискурсу, способи передачі інформації у ньому учасниками комунікативного процесу, забезпечення корекції ментального простору адресата відповідно до прагматичних намірів мовця. виявити прагматичні цілі іспаномовного суспільно-політичного дискурсу, способи їхньої реалізації та зясувати, як впливає соціальний статус мовця на семантико-прагматичний зміст дискурсу;У звязку з необхідністю врахування усіх факторів та чинників комунікативних процесів значне місце у дослідженнях початку ХХІ століття посідає дискурс. Суспільно-політичний дискурс ми визначаємо як окремий тип дискурсу, який завдяки інтеграції рис різних типів дискурсу, таких як політичний (аргументативність), економічний (термінологія), дипломатичний (офіційний стиль), юридичний (імперативність), побутовий (високий ступінь актуалізації), художній (естетичне навантаження), утворює власну цілісну систему засобів формування семантико-прагматичного змісту, що слугує створенню та розвитку діалогу між владою і суспільством. Комунікативній меті сучасного іспаномовного суспільно-політичного дискурсу підпорядковуються його прагматичні цілі, хоча вони зумовлюються, насамперед, комунікативними інтенціями мовця, чиї зусилля скеровані на розуміння адресатом цього наміру, який реалізується через надання мовним одиницям спрямованості на вирішення поставленого завдання спілкування. Основними прагматичними цілями іспаномовного суспільно-політичного дискурсу є: зафіксувати відповідальність мовця за певне повідомлення: Hacemos todos los esfuerzos diplomaticos para restaurar la diplomacia internacional (Aznar, 15.07.2002); спонукати адресата до дії, до зміни поглядів: Vamos a poner en marcha la campana informativa sobre los seis anos de gobierno del PP (Arenas, 21.04.2002); покласти на адресанта певні зобовязання: Y esos proyectos los vamos a defender en las elecciones municipales, sin duda ninguna (Arenas, 12.06.2002); виразити психічний стан мовця, його почуття, переконання, ставлення до того чи іншого явища: Creo que hay que recuperar el status quo... Демократизації мовних норм та еволюції іспаномовного суспільно-політичного дискурсу у бік більшої діалогічності сприяє широке використання мовцями фразеологічних одиниць, які завдяки своїй складній та багатовимірній структурі не лише економлять мовленнєві зусилля, інформативно насичуючи при цьому висловлювання, а й роблять його більш емоційним, дають можливість мовцю звертатися до загальновідомих і загальноприйнятих істин, самобутніх національних традицій чи історичних моментів: Si asi fuera, estariamos atando de pies y manos a nuestra democracia (Arenas, 23.05.2002).