Встановлення особливості функціонування імунокомпетентних клітин, їхньої здатності до продукції різних медіаторів. Розробка, обгрунтування та впровадження схеми лікування інвертованої папіломи. Використання противірусної та антипроліферативної терапії.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в Національному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Лакатош Володимир Павлович, Національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Іванюта Сергій Орестович, Національний медичний університет ім. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства і гінекології № 3 доктор медичних наук, професор Камінський Вячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться 11.12.2009 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім.В структурі папіломавірусних уражень інвертовані папіломи посідають друге місце, поступаючись плоским, і діагностуються у 14,5-18,6 % хворих (Минкин Г.І., 1998). Актуальність теми зумовлена і тим, що інвертовані папіломи ШМ характеризуються псевдоінвазивною пенетрацією у розташовану нижче строму. З використанням традиційних ендоскопічних і цитоморфологічних методів діагностики розробити діагностичні критерії інвертованих папілом ШМ. Встановити стан факторів неспецифічної резистентності організму (система інтерферону - ІФН, клітин фагоцитарної системи, продукція фактору некрозу пухлин - ФНП) при інвертованій папіломі ШМ. Дослідити і проаналізувати рівень гонадотропних гормонів (ЛГ, ФСГ), статевих гормонів (естрадіолу і прогестерону) у хворих на інвертовану папілому ШМ.3 метою виконання поставлених завдань протягом 4 років ми комплексно і в динаміці обстежили 72 хворих на інвертовану папілому ШМ, які склали основну групу. Комплексне імунологічне дослідження хворих на інвертовану папілому ШМ проводили до і через 6 міс. після лікування. Встановлено, що основними скаргами у хворих на інвертовану папілому ШМ були рясні виділення з піхви, папіломатозні розростання, свербіж, печія в піхві й контактні кровотечі. Регулярні статеві стосунки у хворих на інвертовану папілому ШМ були лише у 38 (52,7 %) жінок, тоді як у контрольній групі - 22 (73,3%). Для інвертованої папіломи ШМ характерні відсутність специфічної клінічної симптоматики і наявність у переважної більшості хворих гіпертрофії ШМ, що можна розглядати як орієнтир для підозри на інвертовану папілому ШМ і потребує застосування додаткових методів обстеження: кольпоскопії, цитологічного і патоморфологічного досліджень.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання щодо підвищення ефективності діагностики і лікування інвертованої папіломи ШМ шляхом удосконалення методів діагностики й комплексного лікування, які передбачають використання противірусної, антипроліферативної та імуномоделюючої терапії в комплексі з електроконізацією на основі визначення ролі гормонального статусу, системної та локальної імунної відповіді в патогенезі цього захворювання. Молекулярно-біологічним методом діагностики підтверджено етіологічну причетність ВПЛ типів 16 і 18 до розвитку інвертованої папіломи ШМ, що обґрунтовує необхідність віднести її до групи високого ризику малігнізації і потребує проведення комплексу лікувально-діагностичних заходів з метою упередження розвитку неопластичного процесу ШМ. Для більшості жінок, хворих на інвертовану папілому ШМ, характерним було пригнічення б-і g-інтерфероногенезу, а також розвиток імунозапальної реакції, на що вказувало підвищення концентрації сироваткового ІФН, спонтанної та індукованої продукції лейкоцитарного ФНП за одночасного пригнічення функціонального резерву клітин-продуцентів цього цитокіну. У хворих на інвертовану папілому ШМ спостерігали пригнічення фагоцитарної спроможності моноцитів і нейтрофілів, зростання їхньої киснезалежної бактерицидної активності на фоні зниження резервних можливостей фагоцитуючих клітин, більшою мірою ці особливості виявлялись у пацієнток зі значно підвищеним спонтанним синтезом ФНП і високим рівнем ЦІК. У жінок, хворих на інвертовану папілому ШМ, виявлено дисбаланс про-та антизапальних цитокінів (зменшення продукції ІЛ-12р40 мононуклеарами крові і підвищення продукції ІЛ-10), що засвідчує активацію Т-хелперів 2-го типу і пригнічення функціональної активності моноцитів, тим самим впливаючи на розвиток клітинної імунної відповіді.