Правові питання боротьби міжнародного співтовариства та окремих держав у сфері обігу та незаконної торгівлі психотропними речовинами. Правові форми міжнародної взаємодії. Характеристика основних світових моделей протидії незаконному наркотичному обігу.
Аннотация к работе
Сучасний досвід зарубіжних країн у сфері боротьби з незаконною торгівлею психотропними речовинамиОсоби, уражені патологічним потягом до наркотиків, в найактивнішому, творчому віці виключаються із суспільного життя: різко звужується коло інтересів, падає працездатність, втрачаються позитивні соціальні зв’язки і контакти і т. д. Концепція профілактики наркотизму в цих державах ґрунтується на чіткому законодавчому контролі та визначенні правового режиму обігу наркотиків; закріпленні в законодавстві переліку дій, що складають незаконний обіг наркотиків; диференціації кримінальної відповідальності залежно від наявності-відсутності мети збуту; економії кримінально-правової репресії; поєднанні заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної профілактики. За рідкісним винятком (Нідерланди, Швейцарія) національне кримінальне законодавство і правозастосовна практика країн Заходу відповідають вимогам Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року з поправками, Конвенції про психотропні речовини 1971 року та Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року (як з кола кримінально караних діянь, так і за можливостями диференціації відповідальності за їх вчинення). Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини у сфері незаконного обігу наркотиків у більшості країн передбачає звернення під час правозастосування до відповідних національних списків контрольованих речовин, які є складовою частиною національного законодавства, а в деяких державах передбачені в якості додатків до відповідних спеціальних законів. Згідно з чинним законодавством, кримінальне переслідування за зберігання і вживання наркотиків не здійснюється лише щодо осіб, здатних надати медичне підтвердження необхідності вживання забороненого препарату, в іншому випадку правопорушник зазнає тюремного ув’язнення, штрафу або примусового лікування [12].