Вивчення Петра Великого в розрізі поглядів сучасників і істориків. Порівняльний аналіз ходу і суті реформ Петра I на підставі досліджень і поглядів істориків. Вплив Петра на зовнішню політику держави, дослідження дебатів про суть російського абсолютизму.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Вступ Уроки петра першого сучасникам і нащадкам Петро Великий очима сучасників і істориків Оцінка істориками ходу реформ Оцінка історичної суті реформ Висновок Список літератури Вступ Мій інтерес до теми роботи викликаний тим, що вісімнадцяте століття продовжує викликати різкі спори істориків, публіцистів, філософів - продовжує тому, що з часу підстави Петром Великим нової столиці це сторіччя виявилося повязаним з радикальним перетворенням російського життя, що почалося, яке не могло не викликати запеклого опору з боку ревнителів старизни, до якої відносився і син Петра - царевич Олексій. Після смерті Петра і вдови Катерини, що успадкувалайому, і була зроблена спроба повернути столицю до Москви, та все ж столичний статус Петербургу був відновлений, що дозволило продовжити справуПетра - залучення Росії до культури європейської Освіти. У результаті Росія пройшла за сто років шлях, який на Заході тривав чотири століття, і вже на початку XIX сторіччя по рівню розвитку культури вона стала врівні з країнами Заходу. Петро, писав В.О. Ключевський, не переношував до Росії «готові плоди чужого знання і досвіду, теорії і техніку», а прагнув «пересаджувати саме коріння на свій грунт, щобвони удома проводили свої плоди... Вже перша зарубіжна поїздка молодого царя, показує сенс його інтересу до сучасної західноєвропейської культури - залучити Росію до досягнень європейської цивілізації. Після відвідин одних з лейденських музеїв цар залишив запис: «Петро, що був тут ради деяких наступающих подів». Таким чином мета моєї роботи - вивчення Петра Великого в розрізі поглядів сучасників і істориків. Виходячи з метироботи мною вирішуватимуться наступні завдання: У першому розділі роботи я розгляну і виділю основні уроки для нас нащадків що підносяться нам епохою Петра Першого. У другому розділі приведу порівняльний аналіз реформ Петра Великого на підставі досліджень і поглядів істориків. Це важливо ще і тому, що у російських істориків роль, значення і ціна його реформ, а також реальні альтернативи його перетворенням оцінюються у вельмиширокому діапазоні: від апологетики С. Соловьева, критичних оцінок В. Ключевського до повного розвінчання діяльності першого російського імператора П. Мілюковим. В період його правління Росія, що знаходиться на східній периферії Старого Світла і перетворена їм в імперію, почала грати провідну роль в Європі. Як глава держави Петро зявився засновником регулярних, боєздатних і професійних озброєних сил: російської армії і російського флоту. Цар суміщав в собі таланти гнучкого політика, спритного дипломата, геніального стратега і блискучого тактика.